Звуть мене Марина, я заміжня, в шлюбі з чоловіком Денисом ми вже 5 років. Ще недавно ми з чоловіком жили в іншому місті і все було чудово, але місто значно зруйноване, і ми вирішили не зимувати в ньому і переїхали з дитиною до його мами в інше, більш мирне місто.
Але вся біда в тому, що чоловік залишився ще в Дніпрі, поки його по роботі не перевели, і опинилася я з його мамою і дитиною в одному домі. І почалося! Постійні зауваження Раїси Василівни, що я не так виховую донечку, що я забороняю – вона дозволяє, ми постійно сперечаємося.
А коли я скаржуся чоловіку, він дзвонить їй, вона розповідає все з свого боку і потім Денис каже, що я там псую всім настрій, що я конфліктна і не можу ужитися з його мамою.
Раїса Василівна вважає, що я налаштовую її сина проти неї, хоча я нічого такого не роблю, я просто скаржусь на те, що я вічно винна, хоча стосунки у нас з його мамою нормальні, але ось чому вона постійно дає мені якісь поради, постійно намагається вчити, робить зауваження, каже. що я молода і нічого не вмію і не розумію?
А Денис у відповідь постійно говорить що ну така в нього мама, треба сприймати її такою, як вона є. Але найгірше, те що вона купила сину квартиру, щоб ми жили, але я вже не хочу там жити, я не почуваюся комфортно і вдома в цій квартирі.
Я як сіра ворона в цій родині, у мене немає захисту ні від кого, мати моя пішла до нового чоловіка і їй не до мене, батько давно свої сліди від нас приховав, підтримки в мене нема.
Я сказала чоловікові, що раз він не може мене підтримати, то я не буду більше до нього звертатися за цією підтримкою, і зараз ковтаю всі образи, все тримаю в собі, і у мене все частіше виникає питання: таке що мені робити в цій ситуації? Я не маю бажання жити в цій квартирі, мені не комфортно від того, що чоловік мене не підтримує.
Я люблю шалено Дениса, але я не знаю, як змінити цю ситуацію, я через все не приділяю належної уваги донині, не граюся з нею, і це ще додатковий привід для того, щоб свекруха зайвий раз мені нагадала яка я невміла і неорганізована.
Допоможіть будь ласка розібратися, як мені жити у всьому цьому, адже цей час читають старші, розумні і мудріші за мене жінки, бо я вже просто не витримую. Забула сказати: квартира, яку купила свекруха, в цьому ж місті, де живе вона. Тобто якщо ми залишимося в ній жити – мама Дениса назавжди в нашому житті.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини