З чоловіком своїм я жила дуже погано. Про любов і мови не було. Ледве стримувана огиду. Але розлучається не наважувалася. Страшно було залишитися одній.
А тут так вийшло, познайомилася я з іншим чоловіком. Він одружений. Почав він надавати мені знаки уваги. Я зроду такого не бачила, оточив мене теплом і турботою.
Чоловікові до мене справи не було, так що і боятися мені особливо не чіго було.
Раз нас любов звела то гріх цим не скористатися. Трохи заспокоювало, що не я одна така, що є ще море таких як я і як той же вони влаштовуються в цьому житті.
Звичайно страшно було чоловіка обманювати в перший раз, а потім нічого, якось я звикли. Так ми і жили. У кожного на стороні було своє життя. І навіть з чоловіком жити стало терпиміше.
Я знала, що ось завтра буде зовсім інший вечір, потрібно тільки почекати. Так і жила від вечора до вечора. І уявіть собі, була навіть щаслива. Кожна зустріч як ковток свіжого повітря.
Але чоловік з яким я зустрічалась, наполіг на моєму розлучення, бо на його думку нам буде краще. Сам він розлучається не поспішав, у нього діти. Я розлучилася і жила одна, а він приїжджав до мене по-можливості.
Загалом, все непогано було, але як в казці про рибака і рибку, захотілося мені щоб і він розлучився. Відповідь його мене спочатку здивував він сказав, що розлучитися не може, все оформлено на дружину. Залишитися ні з чим він не хоче, не для цього працював. Коротше, або так як було або взагалі ніяк.
Я вирішила його налякати, сказала, що тоді взагалі ніяк. Думала, що він мене вибере. Він зібрав свої речі і пішов. Я намагалася його повернути, але нічого не вийшло.
Стала я наглядати собі друга серед знайомих чоловіків. Дурне діло нехитре. Знайшла звичайно.
Знову такий же варіант. Все добре, але про розлучення він і думати не хоче. Сміється. Навіщо тобі мої брудні шкарпетки прати? А я б була дуже навіть не проти.
І ось, якось сіла і думаю. Адже він же чийсь чоловік, Не добре я так поступаю, чолоіка з сім’ї забирати. А з іншого боку, де вони неодружені чоловіки. Нема їх. Що ж тепер так одній і прокисати.
Так і живу вже кілька років. І як далі буде не знаю.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
