Чесно кажучи, вже набридли всі ці жарти і анекдоти про тещ. Стало вже просто традицією якоюсь – як тільки згадаєш про зятя, так відразу тобі якийсь анекдот бородатий видають. Неприємно бути персонажем з анекдотів, а я – теща навіть два рази, тобто, у мене два зятя.
А написала я тому, що зі свого досвіду зрозуміла: справа не в тому, що ти теща, а просто з будь-якою людиною відносини побудувати важко, і одній це не під силу, особливо, якщо назустріч тобі не йдуть! А відносини тещі і зятя залежать в дуже великій мірі від рівня розвитку і виховання обох.
Як я вже сказала, у мене два зятя. З одним, чоловіком старшої дочки, у нас прекрасні стосунки: ми поважаємо один одного і підтримуємо, хоча і не відразу так все склалося. Спочатку я чіплялася до нього, так як ревнувала до дочки. Мені здавалося, що вона буде нещасна по його вині.
Минув якийсь час, і я зрозуміла, що найголовніше те, що його обрала моя дочка, сама. Вибрала і любить! І поки він їй подобається, не ображає, влаштовує, моя справа приймати його таким, яким він є, без критики, докорів і втручання в їх справи.
А ще через деякий час я побачила, що мій зять – хороший і добрий чоловік, сім’янин, що він любить мою дочку, дітей та піклується про них, але ж це – найголовніше. І ще він дуже терпляче і шанобливо ставиться весь час до мене, не провокує сварки і не ображається, якщо я коли якісь зауваження роблю.
Ми з ним ладнаємо прекрасно. Якось я навіть його сторону в серйозній їх сварці взяла, дочка тоді образилася. Але я поступила по справедливості, і зять мені був вдячний за таку об’єктивність.
А ось з чоловіком молодшої дочки відносини ніяк не складаються. Бачимося ми, в основному, у свята. Він до мене ставиться точно, як до тещі з анекдотів, навіть не соромиться цього. За допомогою до нього можна не звертатися – у нього ніколи немає часу. Він навіть з днем народження може не привітати.
Коли я пропоную, щоб вони дітей на дачу привезли – нехай дітвора по травичці побігає, він проти. Діти паряться в спеку в місті, з нянькою, замість того, щоб пожити на дачі. Мою думку він ніколи не питає, та я й не висловлюю її, намагаюся теж подалі триматися, хоча не бачу своєї провини в тому, що так все склалося. Він мене навіть ніяк не називає, хоча живуть вони з донькою вже дев’ятий рік, тільки “викає”, коли вже дуже потрібно звернутися!
Дочка каже, що він просто людина така, що у нього і зі своїми батьками такі ж прохолодні відносини. Звичайно, це мені трохи прикро, але, з іншого боку, не буду ж я займатися його вихованням?! Він – доросла людина, нехай живе, як уміє. Головне, щоб моя дочка щаслива була, а я перетерплю.
Я дуже хочу бути хорошою тещею, а не такою, як у анекдотах. Але ось два різних зятя, дві різні людини, і відносини різні. Так що не тільки в тещах справа-то! Упередженість у відносинах грає свою роль! Не знаю, з дитинства, чи що, таке виховується, але, звичайно, хотілося б добрих відносин з усіма, адже ми – одна сім’я.
Виховання в сім’ї закладає відносини дитини з іншими людьми. І відносини майбутнього зятя з майбутньою тещею, і невістки зі свекрухою – теж. Ось мені і здається, що не в анекдотах потрібно шукати суть відносин, а у вихованні – там корінь зла, який заважає людям жити в мирі та злагоді.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – teddyclub
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
