Мені 47 років, я давно розлучена. Колись зробила помилку, зрадила чоловіка, а він не пробачив. Давно живе в іншому місті, одружений вдруге, платив на дочку аліменти, допомагав.
Донці Вероніці було 19 років, коли чотири роки тому вона познайомила мене з майбутнім зятем Глібом.
Йому – 38, розлучений. Має бізнес і двох дітей від першої дружини. Як вам? Так, гарний, харизматичний, достойний чоловік. Але ж не для 19-річної дитини!
Я намагалася пояснити Вероніці, що не варто виходити заміж у 20 років за дядька з сивиною у скронях, та хто мене слухав! У них – справжнє вічне кохання. Ну, що ж…
Минуло 4 роки, Вероніка і Гліб одружені. Живуть окремо в його однокімнатній квартирі. Часто бувають у мене в гостях, діток поки що немає.
Десь через рік-півтора сімейного життя Ніка почала говорити мені про те, що поспішила, що їй на вечірки з подружками хочеться. а Гліб цього не розуміє, не відпускає її. Хоче, щоб вона гарно вчилася в університеті, а потім він її на хорошу роботу влаштує. Не дозволяє їй шорти і спіднички коротенькі вдягати, з компанією однокласників дружити, з якими вона раніше всі вихідні проводила.
Я нагадувала Вероніці, що попереджала її, але вона говорить, що і кохає чоловіка, розлучатися у неї бажання немає, просто вона хоче, щоб він її молоді потреби розумів, відпускав погуляти, бо в неї дах вдома лише з ним одним їде, а його компанія і друзі їй не цікаві.
З дітьми його вона теж не знайшла спільної мови, бо вони від початку були проти, щоб тато з такою юною дівчиною сходився.
Ось таке, одним словом життя у моєї Вероніки. Так, відпочивати вони літають, у ресторани дорогі ходять, але щастя особливого і вогників в її очах я не бачу.
Я ж… Я за ці роки закохалася в цього Гліба, будь він неладний. Тому досі сама, ніхто інший мене не цікавить.
І дійсно ж, зять набагато більше підходить мені, ніж доньці. І я його люблю! Ось тільки не знаю, як їм натякнути обом, як зробити перший крок. Бачу ж, що і Гліб на мене зацікавленими блискучими очима дивиться, коли зустрічаємося!..
Я би до нього в однокімнатну пішла, а Вероніці б цю лишила одразу, двокімнатну квартиру. Вона б своє щастя ще обов’язково зустріла, адже молода і гарна, і хлопець їй під стать потрібен, а не імпозантний чоловік середнього віку… якого по-справжньому кохаю я!
Не кваптеся обурюватися і судити мене, краще дайте якусь людяну пораду…
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!