Дружину з дітьми відвіз на дачу до батьків – чи зобов’язаний там працювати?

– Зять наш дуже добре влаштувався! – розповідає п’ятдесяти шестирічна Тетяна Ігорівна. – На дачу приїжджає як на курорт – відпочивати! Як пан на фазенду. В нас тут стільки роботи! Ми з чоловіком не розгинаємось днями, то копаємо, то відра тягаємо, повзаємо серед грядок, незважаючи на вік та болячки, а він – здоровий молодий мужик! Сидить на ганку, на сонечку гріється. Це взагалі нормально?

Дочка Галина, одружена чотири роки. Живуть вони з чоловіком Іваном добре та дружно, виховують уже двох малюків – молодшому немає й року, старшому – три з половиною.

Чоловік у Галі відповідальний та старанний, працює, забезпечує сім’ю.

Одразу після весілля Галя з Іваном взяли студію в іпотеку і зараз платять кредит. Про те, що скоро розплатяться і не мріють.

У планах за кілька років, коли Галя зможе хоч якось підробляти, розширюватися і звичайно, знову в іпотеку.

Важко, але що робити – жити вчотирьох на двадцять вісім квадратних метрів ще важче.

– Влітку вдома у них взагалі неможливо! – розповідає Тетяна Ігорівна. – Дванадцятий поверх, сонце смажить у вікна. Кондиціонер через дітей не встановлюють – щоби не застуджувати. Народу багато у квартирі, тісно, ​​дихати нема чим…

– Влітку гуляти можна!

– Легко сказати! На подвір’я на майданчик вийти з двома такими малюками – взагалі, ціла справа. Старший біжить уперед, Галя з коляскою – за ним, молодший кричить, у колясці сидіти не хоче… Загалом, вмовили ми з батьком Галю літо пожити з нами на дачі! Тут добре, спокійно, великий будинок, поряд річка. Свіже повітря, зелень із грядки, ми поряд! Умови набагато кращі, ніж у місті.

Іван ідею тещі в принципі підтримав – звичайно, дітям на дачі влітку набагато краще, ніж у задушливій квартирі.

Домовилися, що чоловік Галини буде приїжджати до сім’ї щосуботи – привозити продукти на всіх, памперси та все, що потрібно.

Ночуватиме у вихідні на дачі. А в неділю з ранку, їхатиме до міста.

І все начебто добре: малюки цілі дні проводять на свіжому повітрі і вже навіть встигли засмагнути на сонці, батьки Галі нарешті можуть необмежено спілкуватися з онуками, Іван приїжджає з міста по суботах із повним багажником їжі та маленькими подарунками всім.

Лише Тетяна Ігорівна ображається на зятя за те, що він абсолютно не хоче допомагати на дачі.

– Це не моє! – мало не з перших днів категорично заявив зять. – Я людина виключно міська! Вовтузитися з грядками не вмію і не люблю.

До того ж на дачу Іван приїжджає повністю вимотаний тижнем ударної праці (поки що сім’ї немає, працює він багато, вистачає підробітку), потім забігом по магазинах і нарешті, багатогодинною дорогою за кермом по пробках.

Йому хочеться поспілкуватися з дружиною та дітьми, а не копати, пиляти, тягати відра, будувати теплицю чи косити газон.

– Просто ідилія! – сердиться Тетяна Ігорівна. – Молодий, здоровий мужик на траві ковдру розстелив і засмагає, а два пенсіонери з лопатами на грядках… Я йому говорю – це для твоїх же дітей! Ми ради них стараємось! Заради твоєї родини!

Тетяна Ігорівна вже кілька разів висловила своє «фі» та доньці – Іван, мовляв, невдячний і безсовісний, а Галя, мовляв, повністю під його впливом: рота не може відкрити і сказати своєму дорогому чоловікові, що так взагалі не робиться.

Шістдесятирічний батько з тиском мовчки бере газонокосарку або лопату і працює на сонці, а зять, бач, міська людина, допомогти йому корона, мабуть, заважає…

Галя страшенно не любить конфлікти і взагалі почувається жахливо – хоч збирайся та їдь із дітьми назад до міста. Але батьки про це й чути не хочуть. Маринувати дітей у задушливій шпаківні за наявності такої шикарної дачі.

Читайте також: Друга дружина тата, не стала претендувати на спадщину і віддала мені їхню квартиру: ,,Твій тато хотів, щоб ця квартира залишилася тобі. Оформити він нічого не встиг, так вийшло. Я хочу, щоб ми разом сходили до нотаріуса. Ти його єдина дочка. І я відмовлюся від своєї частки на твою користь”

А може, зять справді неправий: теща з тестем допомагають йому з дітьми і він у такій ситуації теж має «відпрацьовувати»? Батькам теж непросто: потіснилися в будинку, прийняли дочку з двома малюками, всіляко їй допомагають, напевно, всупереч своєму комфорту та спокою.

І зять не зламається, якщо кілька годин попрацює на грядках. Зрештою, найкращий відпочинок – це зміна діяльності. Робота у нього сидяча, тож фізична праця тільки на користь.

Або Іван нікому нічого не зобов’язаний, він і так робить для сім’ї багато: один тягне всіх та ще платить іпотеку? У свої вихідні має право лежати на сонечку. А те, що батьки допомагають – ну то це їхня донька та онуки.

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.