Зять подав на розлучення і одночасно заяву на розділ майна. Квартиру ми їм купили вже після весілля, тому це спільно нажите майно. Моєму обуренню просто немає меж! І нахабства ж вистачає. Вже не знаю, хто його на це напоумив, чи то нова пасія, чи батьки. Навіть про майбутнє власної дитини не думає, паршивець. Сам ні копієчки в цю квартиру не вклав!
Дочка розлучається з чоловіком. Але головна біда не в цьому. Найголовніше, що її чоловік хоче відсудити частину квартири, яку ми з чоловіком їм купили! Сам ні копійки не вклав, ні в квартиру, ні в її вміст, а тепер хоче отримати те, на що він зовсім не заслуговує.
Моя дочка з зятем прожили в шлюбі вісім років. Три роки тому у мене народилася внучка. Дочка вже рік як працює. Ми її виховували самодостатньою людиною, тому вона з юного віку знає, що ніщо не дістається даром, все потрібно заробити. Але ми з чоловіком розуміли, що на квартиру заробити складно, тому вважали за свій обов’язок допомогти дочці.
Мене спочатку дратувало, що ні її наречений, ні його родичі особливо не переймаються з цього приводу.
Дочка працювала щосили, брала підробітку. А він «працював»-шабашив на будівництві. Взимку завжди сидів удома, при цьому за літо не особливо багато заробляв.
Я давно зрозуміла, що людина просто не любить себе напружувати. Звик жити на всьому готовому, а дочка намагалася купити в будинок меблі, техніку, посуд – все для комфорту. Так вже склалося, що ми всі цінуємо комфорт.
І вдома дочка все встигала, завжди прибрано, білизна випрасувана, їжа наготує, з дитиною погуляє. Я вважаю, що вона хороша мати, дружина і господиня.
Зате поки моя дочка працювала, зять знайшов собі коханку і вирішив піти з сім’ї. Ну і нехай йде, я давно вважаю, що він їй не пара. І заробити не може, і ніяких уявлень про сімейні цінності не має. І в його родині всі такі ж.
Зять подав на розлучення і одночасно заяву на розділ майна. Квартиру ми їм купили вже після весілля, тому це вважається спільно нажитим майном. Моєму обуренню просто немає меж. І нахабства вистачає. Вже не знаю, хто його на це напоумив, чи то нова пасія, то батьки. Навіть про майбутнє власної дитини не думає, паршивець!
Вчора я подзвонила своєму зятю і висловила все, що про нього думаю. А він з такою усмішкою сказав мені, що скоро зустрінемося в суді, та таким тоном, що мені стало не по собі. Не можу зрозуміти, як моя дочка взагалі могла вийти заміж за цю людину?
Навіть не знаю, як вчинити в цій ситуації. Я ж розумію, що навіть аліментів ми не дочекаємося, адже він ніколи офіційно не працював. Найголовніше, що в цій ситуації моя дочка взагалі не робить ніяких дій! Я навіть не можу зрозуміти, що вона думає з цього приводу. Я розумію, що моя дівчинка розгублена і пригнічена, що новина про зраду і розлучення застала її зненацька.
Але вже місяць пройшов, як мій зять оголосив про своє рішення. Не можна ж опускати руки, тим більше, коли у тебе росте донька. Вже кому цього не знати, як мені. Раз вже у неї тато недбайливий, який хоче відібрати у дочки житло, так нехай хоч матір бореться за її майбутнє! Тому я вважаю, що в цьому випадку повинна бути чітка позиція. Але як допомогти дочці зберегти квартиру? Ми з чоловіком ламаємо голову, але рішення поки що не знайшли. Сумно, адже я так хочу допомогти нашій дитині!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
