Зять завтра повертається до Києва. Я і два відра картоплі накопала, і огірків назбирала. Без курочки не обійдеться. Та нічого не наробило такого шуму, як домашні яйця. Вже два тижня я їх збираю. Сьогодні зайшла в кладову і зрозуміла, що немає скочу, щоб їх перемотати в лотках. Прийшлося йти в магазин. Ну чесне слово, вийшов анекдот, не інакше. Всі за животи трималися, а я п’ять хвилин не могла зрозуміти, що сказала не так

Сьогодні я стала “власницею” нового “анекдоту”. Ну такого ще в моєму житті не було. Сміявся весь магазин. А я п’ять хвилин не могла зрозуміти, що ж сказала не так.

Тепер ходжу по хаті, і сама до себе сміюся.

Не дарма кажуть, що всі анекдоти беруться з життя. Я в цьому сьогодні сама переконалася.

Розповім трішки про себе.

Живу в селі, чоловік вже відійшов у засвіти. Я давно на пенсії. Виховали з Іваном двох дітей.

Старший синок в хату привів невістку. Василь дуже гарно живе з Ольгою. Я пишаюся дітьми і допомагаю їм у вихованні своїх онуків, а їх в мене двоє – справжні козаки!

Молодша ж на чотири роки дочка Тетянка вийшла заміж і переїхала з чоловіком до Києва.

Сам зять, “чужий”, як я кажу – не з нашого села, бо невістку я знаю з пеленок.

Дочка з зятем виховують донечку і на даний час моя Тетянка при надії. Ніби хлопчик має бути, та головне, щоб дитятко здоровеньке було.

В мене 6 липня був день народження, ювілей – 60 років.

Я не справляла, зараз не на часі.

Але діти все ж вирішили хоч і дома, але зробити мені свято.

Приїхали з Києва і дочка з зятем і онучкою.

Тетянка моя працює “в телефоні”, тому на місяць, а то і два влітку, вона з дочкою залишається в селі, а зять їх привозить і повертається назад.

Цього разу зять мій залишився в селі майже на тиждень. Як-не-як, а в тещі ювілей.

Сьогодні Віталік сказав, що завтра з самого ранку буде вирушати в дорогу. Я ж завжди дітям готую багато гостинців з села.

Я і картоплі молодої накопала і огірків. Без курочки мороженої також ніколи не обходиться. Також вже більше тижня я складаю для нього два лотка яєць.

Словом, коли він їде, то завжди з повним багажником смакоти.

Яйця я то в лотки поскладала, а згадала, що скоч дома закінчився, щоб перемотати ці лотки.

Навпроти будинку в мене магазин. Самі розумієте, то є село, де всі знаються.

Приходжу я в магазин і кажу.

– Ірино, а в тебе скоч є? Бо маю яйця зятю перемотати. Він завтра вже до Києва повертається.

Люди, що були в магазині, включаючи і саму продавчиню, за животи трималися від сміху.

Читайте також: На всі мої заперечення свекруха “розпочинає театр”, тримається за серце і говорить, що я можу стати причиною її відходу на небеса. Чоловік просить не перечити мамі. – Вона прожила більше, і знає краще за нас!. – Але він не розуміє єдиного, що його мама поруч з ним, і без – дві різні людини! Але одного дня я таки зрозуміла, як маю діяти зі свекрухою, щоб отримати “мир”

Я спершу не зрозуміла. Тільки ще раз проговоривши ці слова, до мене дійшло…

Ось вам і анекдот, про тещу, зятя, і яйця.

До речі, зять в мене з чудовим почуттям гумору, і сам з цього “анекдоту” посміявся.

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page