Суспільство
Бабуся моєї мами: «На квартиру навіть губу не розкочувати, внучці залишу»

Вийшла мама заміж. Начебто і порадіти треба, але її чоловікові всього 25 років тоді було, він старший за мене всього на рік!

Як він до нас переїхав, мене «попросили» переїхати. Я стала на розміні квартири наполягати — вона нам з мамою в рівних частках належить, від тата залишилася.

— Тобі не соромно мати рідну гнати? — посміхаючись питав у мене Ігор, мамин тоді ще коханець.

— А тобі не соромно, на квартирі одружитися? — парирувала я.

Не просто так він мені не подобався: поки мама на роботі, він до мене підступив. Пропонував маму вижити, обманом у неї її половину квартири відняти. Я з обуренням відмовлялася, плануючи здати його мамі. Але він встиг раніше.

Він сам забрав маму з роботи, на татовій машині, і наплів їй, що я до нього пристаю. Мама з порога на мене напала:

— Вертихвістка! Завагітніла незрозуміло від кого, мені на шию дитини повісила, а зараз так мене дякуєш? До чоловіка моєму лізеш? Збирайтеся і пішли геть звідси!

Ми з донькою нікуди не пішли — це і моя квартира теж. Але атмосфера будинку загострилася до краю: Ігор не давав мені проходу, налаштовуючи маму проти мене.

Читайте також: ТАТО НАМ ЗАБОРОНЯЄ ПРОСТО ТАК ГРОШІ БРАТИ. ЇХ ЗАРОБИТИ ТРЕБА

Коли вони одружилися, то Ігор почав умовляти маму переписати на нього її половину квартири. Аргументуючи це тим, що побоюється за мамину життя:

— Адже твоя дочка від мене без розуму, а ти сама знаєш, на що здатна закохана жінка. — говорив він мамі.

Я вирішила не чекати кінця цього цирку і запропонувала матері продати квартиру, а гроші поділити. Дві однокімнатних можна було б купити. Вона не погоджувалася, заявляючи, що це її квартира, що батько повинен був написати на неї заповіт, що я його сховала від неї. Я сміялася:

— Мама, ми не в Америці живемо, ти серіалів переглянула. Якщо людина написала заповіт, то його копія зберігається у нотаріуса.

Але тут Ігор вирішив підсуєтитись і умовив маму на продаж. Його можна зрозуміти: або він буде чекати багато років кончини 41-річної мами, щоб успадкувати від неї половину половини квартири, або куплена квартира буде вважатися спільно нажитим майном.

Батькова квартира була продана, ми роз’їхалися. і я зітхнула з полегшенням. Якщо мамі він так подобається, то і хай живе з ним, мені то яке діло.

Ігор розлучився з мамою через рік. Він витратив з нею все татові накопичення, змарнував усе мамине золото по ломбардам і розлучився, поділивши квартиру. Маминих грошей вистачало лише на кімнату на околиці, тоді вона прийшла до мене в будинок.

Я працювала, дитина ходила в садок, ми по-тихеньку робили ремонт і обживали, обростаючи меблями.

Мама прийшла до мене не просто так. З її слів, в тому, що вона на вулиці, винна я. Адже це була моя ідея продати квартиру. Насамперед вона почала шукати сліди присутності її Ігоря в моїй квартирі:

— Де він? Признавайся, він через тебе мене кинув?

Я покрутила пальцем біля скроні:

— Мама, ти вийшла заміж за альфонса. Чим думала? Хоча, можеш не говорити — і так зрозуміло. Немає його тут, він мені ніколи не подобався, на лобі в нього написано «шахрай».

План у мами такий: я продаю свою квартиру, вона додає мені свої кошти і ми беремо іпотеку на моє ім’я, і ​​живемо дружно в купленій квартирі.

— Навіщо? Щоб у тебе з’явився черговий «Ігор»? Хоча ні, знаєш як буде: Ігор дізнається про те, що у тебе знову є що ділити, прийде і впаде до тебе в ніжки, прощення випросить і все повториться. Воно мені треба? Візьми собі студію, гроші на перший внесок у тебе є, зарплата у тебе хороша, кредитна історія — відмінна, банк точно схвалить.

Мама на мене образилася — як так я їй відмовила у продажу моєї квартири.

Квартиру вона не купила — помирилася з Ігорем, який допоміг матері розтринькати її частина грошей за продану при розлученні квартиру і знову зник.

Вона знову прийшла до мене, тільки вже без грошей.

Ось є ж такі люди, яких життя нічому не вчить. Другий раз на ті ж граблі по імені «Ігор», це я вно перебір для моєї не дуже розумною мами.

Я домовилася з бабусею, маминою свекрухою, та погодилася дати притулок мою маму, відразу її попередивши:

— На квартиру навіть губу не розкочувати, внучці залишу.

Зараз мама живе «щасливо» зі своєю свекрухою. Так само «щасливо», як жила я в одній квартирі з її муженьком. Сама винна!

Джерело.

Related Post

facebook