22 листопада за православним календарем – день пам’яті преподобної Матрони Константинопольської. Матрону видали заміж за заможну людину, у них народилася дочка. Але вона полюбила ходити до храму, де проводила багато часу у молитвах та бесідах з благочестивими людьми.
Матрона стала наслідувати їхнє богоугодне життя, а чоловіка це не подобалося і все вона ж вирішила залишити сім’ю та присвятити життя служінню Богу. Щоб чоловік не зміг її знайти, жінка вирішила піти до чоловічого монастиря.
І віддавши доньку на виховання знайомій стариці, Матрона обстригла волосся, переодяглася в чоловіче плаття і прийшла до монастиря.
Коли ігумен розкрив таємницю Матрони, йому було видіння про це. Тоді він відправив її до іншого міста до жіночого монастиря, де вона прожила довгі роки, вражаючи і навчаючи своїм благочестям.
Які сьогодні іменини: Олександр, Олексій, Антон, Віктор, Дмитро, Іван, Семен, Юхим, Аріадна.
Що не можна робити в цей день
Не можна сьогодні відмовляти гостям. Потрібно накрити святковий стіл і запрошувати до нього усіх охочих.
Не можна віддавати не випраний одяг в чужі руки, інакше можна віддати з ним і своє щастя.
Також цього дня намагалися ні з ким не сваритися, не лаятися. Варто бути доброзичливими.
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:
За прикметами цього дня судили про погоду на найближчі дні: іній обіцяв морози, а туман — відлиги.
Про майбутнє потепління говорили і гуси, що вийшли на лід у пошуках відкритої води.
А от якщо на Матрену видавалася хмарна та сніжна погода, це віщувало негоду.
Цього дня можна було передбачити майбутній урожай: іній обіцяв урожай вівса, а дощ — пшениці.
Снігопад 22 листопада означав, що негода затягнеться на цілий місяць.
Якщо сьогодні туман, скоро можна чекати на відлигу.
22 листопада, наші люди збирали старі речі, особливо той одяг, який не носився більше 3 років, обов’язково прали його та віддавали бідним людям.
А ще існувало повір’я, що сон, який приснився на Матрону, наступного дня опівдні збудеться.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.
Недавні записи
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!
- На Зелені Свята свекруха пішла до церкви, і попросила священика, щоб коли ми до нього прийдемо питати все про вінчання, щоб нас відмовив, бо ми ще до цього не готові, і хтозна чим наш союз ще закінчиться. Вона навіть не посоромилася це Кирилу все переповісти. – Ти глянь, яка вона худа! Ти думаєш, ця “пучка духу” зможе тобі дитину подарувати? Добре думай сину, чи тобі це потрібно!