fbpx

Бабуся виховала дітей і онуків, а виявилася потрібна тільки мені

Я раніше думала, що у нас дуже дружна сім’я. Ми завжди намагалися один одного підтримувати, спілкувалися, часто зустрічалися.

Нас в сім’ї у мами троє (я, сестра і брат) і у сестри матері двоє дочок. Ми всі з невеликою різницею, коли виросли, то вона зовсім стала непомітна. Кожні вихідні влітку ми збиралися з дітьми на дачі.

Яка моя сім’я я зрозуміла тільки, коли захворіла моя бабуся. Їй тоді було вже за 70 років, завжди була бадьорою, активною, а тут злягла.

Водили до лікарів – ні чого не знайшли, сказали, що це старість. А бабуся стала зовсім слабка. Поїсти не може сама, в туалет потрібно довести – ноги у неї дуже сильно боліли.

Жила бабуся в своїй квартирі – велика трикімнатна в центрі міста. Діда недавно не стала, а меншу житлоплощу вона не хотіла. Все сподівалася одужає і правнуків в гості братиме.

Спочатку їздили ми до неї по черзі, але з часом це стало набридати всім. У кого часу немає, у кого бажання. Адже чергувати потрібно було по черзі цілодобово. Почалися сварки. Запропонувала всім скластися на доглядальницю, але все дружно відмовилися – грошей немає.

Читайте також: — ДО МАМИ ДЯДЬКО ІГОР ПРИЙШОВ, МЕНЕ НА ВУЛИЦЮ ГУЛЯТИ ВІДПРАВИЛИ. НА ГОДИННИКУ БУЛО 2:30 НОЧІ

При цьому їздити і прожали кожні вихідні на дачі купу грошей, на шашлику і випивку гроші були. Хоча якщо розділити суму на двох дітей і п’ятьох онуків, то виходила сума то невелика.

Вийшло так, що з вереском і писками інші їздили, але їх візити стали рідше, а велика частина навантаження впала на мене.

Бабуся якось попросила мене сказати їм, щоб краще взагалі не приїжджали. Як з’ясувалося, вони могли заїхати на годинку, насварити бабусю, жбурнути їй тарілку з їжею і виїхати.

Їздити я теж втомилася, в дома були маленькі діти. Які на цей час лягали на плечі чоловіка, який працював цілодобово, тому я запропонувала бабусі переїхати до нас.

Не знаю, що вплинуло на неї – спілкування, правнуки або просто зміна обстановки, але бабуся розквітала. До того ж мій суворий чоловік сам без мого прохання став брати підробітки, щоб купити бабусі ліки, які до цього ми не могли дозволити.

Бабуся, почала просто пурхати, ходила з правнуками гуляти, сиділа з ними. Чоловік натішитися не міг, що вона переїхала до нас – ми стали більше часу проводити разом.

Рідня ж зовсім не з’являлася. Дзвонила періодично дізнатися чи жива бабуся, а вона цвіла і радувати їх своєю cмepтю не збиралася. Ми з ними теж практично не спілкувалися. Їздити на дачу і відзначати свята з ними вже не було бажання.

Прожила бабуся з нами 9 років, встигла навіть побувати на випускному нашого сина. Коли вона пoмepлa, то квартиру заповіла мені. Ось тут вся рідня дружно об’явилася. При тому моя мама кричала більше всіх, що вона її дочка і отримати квартиру мала вона? ось і мама.

Родичі неодноразово зверталися до суду, намагаючись оскаржити рішення бабусі, але нi чого не вийшло.

Зараз квартира належить мені. Але з огляду на, що з-за всю цю історію я втратила всю рідню, то не дуже-то вона мене радує.

Джерело.

You cannot copy content of this page