fbpx
Шоу-бізнес
Сергій Притула відверто про українську владу, волонтерство і політичні жарти

Український телеведучий, очільник “Вар’яти шоу” Сергій Притула ексклюзивно поділився із журналістом Без Табу, що чекає глядача в новому сезоні гумористичного шоу, чому за кордоном не жартують про політику і коли востаннє користувався послугами метрополітену.

– Сергію, нині у вас тривають зйомки другого циклу телеверсії шоу “Вар’яти”. Над якими помилками з першого сезону працюєте?

– Головне завдання – створити у знімальному павільйоні таку ж атмосферу, яку ми маємо у концертних залах по всій Україні та за кордоном. Минулого року це не вдалося. На те були свої причини. Зараз, станом на момент інтерв’ю, ми вже записали 4 програми.

Суб’єктивне враження – поставлена мета досягається. Ну і другий клопіт – це збільшення каналом-замовником хронометражу програми на 15хв. 9 програм = +135хв контенту.

А це, перепрошую, ще 1,5 програми (посміхається). Тому стояло питання вибрати матеріал, який не лише збільшить “кількість”, але й не знизить “якість”. Тут я теж задоволений.

-Судячи із фото в соцмережі, у новому сезоні ви задіяли дітлахів у цікавих образах. Чим ще будете дивувати?

– Дітлахів ми задіяли в процесі зйомок кілька разів. Один раз у самій програмі. Але в більшості випадків діти, та й багато дорослих, були відзняті у “прелюдії” до кожного епізоду. Порівняно з попереднім сезоном ми видозмінили intro програми.

Минулого року це були якісь перфоменси, які ми влаштовували в павільйоні: на мені горів одяг, мене заливала вода й піна, било током тощо.

На цей сезон я запропонував режисеру-постановнику замінити цю історію новою, невеликими відеопрев’ю, які так чи інакше прив’язують нас до програми або просто розкривають сутність “Вар’яти-шоу”.

У процесі зйомки виявилося, що ці міні-історії чи скетчі цілком можуть слугувати ще й промороликами нового сезону. Тому частину з них ви побачите ще до прем’єрних випусків.

Читайте також: НАТАША КОРОЛЬОВА ПОДІЛИЛАСЯ ФОТО ЗІ СВОГО ВЕСІЛЛЯ

Ви також відзняли кілька сюжетів в українському метрополітені. Розкажіть, як воно – знаходитися в метро без людей?

– Ні, ви помиляєтесь. Зйомка була не в метро, а в депо. Там, де потяги та вагончики сплять (посміхається). Зйомка трохи затягнулася, тому що і ми, вар’яти, і вся знімальна група спочатку півгодини бігали, як малі діти, і фотографувалися з тими потягами, робили селфі в кабінах машиністів. Ледве докупи всіх зібрали!

– Чи часто ви користуєтесь послугами метрополітену?

– Із липня 2006-го, коли в мене в метро витягли 1200$ з внутрішньої кишені застебнутої куртки, я метро не користуюся. Точніше, був один раз, 1 квітня 2007 року, коли в Україну прилітав президент Буш. Тоді по місту були багатогодинні затори і просто не залишалося інших варіантів.

– У липні українці були вражені тим, що піднялася ціна на послуги метрополітену. А яка, на вашу думку, має бути ціна за жетон?

– Рівно така, яка зробить метрополітен беззбитковим підприємством.

Як би ви описали сучасний український гумор? На якому він щаблі розвитку?

– Розвиток і брунькування. Проекти плодяться на очах. За останні кілька років гегемонія “95 кварталу” була успішно порушена такими проектами як “Дизель-Шоу” і мої “Вар’яти-шоу”.

І той, й інший проекти за час свого існування знайшли свого глядача, отримали успішну телеверсію та гастрольний графік, який практично не переривається. “Дизелі” запустили паралельно з основним шоу ще й скетч-шоу, яке регулярно тримається в трійці лідерів у рейтингах каналу.

Ми, “Вар’яти”, плануємо запустити власне наступного року. Крім того, “Дизелі” запускають ситком чи серіал. Само собою, що до потужного кіновиробництва, яким завжди славився “Квартал”, нам ще пахати й пахати, але, думаю, це теж питання часу.

Зараз, коли російський ринок дистрибуції “накрився”, практично всі поставлені в однакові умови: знімати для внутрішнього споживача бюджетні повнометражні фільми. Приклад вже показали хлопці з “Мамахохотала” – ще одного гумористичного бренду, який доволі динамічно розвивається.

Їх “Інфоголік” – приклад саме такої конструкції повного метру. Загалом я бачу на горизонті ще близько 3-4 цікавих гумористичних проектів, з яких 1-2 у найближчі 1,5-2 роки можуть “вистрілити”. Насамперед це структури, які розвивають гумор у форматі “stand-up”.

Український глядач поступово доростає до цього продукту, і кількість стендап-проектів по великих і не дуже містах України — підтвердження цього. Хто перший акумулює в себе критичну масу толкових стендаперів, той і зірве куш.

-Нещодавно в одній із публікацій у соцмережі ви написали, що працюєте над сценарієм фільму. Розкриєте таємницю, що це за проект?

– Допишу – розкажу. Зараз тішуся тим, що сценарій, який “Вар’яти” написали за канадською франшизою, став одним із переможців пітчингу у Держкіно. Наступного року команда Влада Ряшина візьметься за екранізацію.

-У роботі вам допомагає син. Чи не боїтеся конкуренції?

– Дмитро не конкурент. Він надихає. Безліч моїх стендапів у “ВШ” – це те, що народжувалося в реальному житті за його безпосередньої участі. Вряди-годи я беру його з собою на гастролі. Іноді на зйомки. Так вбиваємо двох зайців: я більше часу проводжу з сином, а він вчиться цінувати кожну зароблену копійку.

Адже, коли проїхати 8,5 годин з Києва до Яремче, прокинутись о другій ночі, загримуватися, сісти у джипи, о четвертій ранку виїхати на полонину, годину зніматися на холоді й вітрі, заробити 500 гривень і прозріти, що за ці гроші “нові ролики не купиш”, усвідомлюєш, скільки треба докладати зусиль, щоб отримати ті чи інші блага.

– Сьогодні майже в усіх гумор-шоу, окрім вашого, жартують про політику. Як думаєте, коли закінчиться цей мейнстрим?

– Коли стабілізується економічна ситуація в державі. У багатьох європейських країнах, навіть пострадянських, політика широкому загалу не цікава. Якось я був на гастролях у Ризі. Opгaнізатори, які нас приймали, навіть не знали, як звати прем’єр-міністра в їхній країні.

Їм не цікаво. Сказали, що коли порушуватимуться умови ведення бізнесу чи почнуться утиски свободи слова, тоді вони підуть на вибори і поміняють владу. А так їх все влаштовує. Незвична для пересічного українця апатія.

– Ви вже майже три роки займаєтесь волонтерством. Не розчарувались у людях? Як знаходите в собі сили не впасти духом?

– Навпаки, я укріпився у своїй вірі в те, що в цій країні рано чи пізно буде лад. У нас активно розвивається громадянське суспільство. Росте прошарок людей, які не сприймають чиновників як “священних корів”. А радше менеджерами, які мають працювати на користь суспільства, громади.

Якщо чиновник поводить себе інакше, має бути готовий до того, що стане зіркою ТБ чи ФБ в контексті розслідувань корупційних схем. Буде мало – громада дотисне до судових історій.

І не всім пощастить відкупитись, бо судді теж мають “рильце в пушку”. До тих активістів, які з’явилися ще після Помаранчевої Революції, додались ті, хто пройшов останній Майдан, ті, хто пройшов війну.

Людина пройшла війну – ви думаєте, вона буде боятись якогось голову райдержадміністрації, нелюстрованого мента чи депутата, який захищає рейдерів? Тут ще питання: хто кого має боятись!

– Багато українців вважають, що зараз війна перетворилася на гарний піар-хід нашої влади. Як би ви прокоментували цю думку?

– Я не коментую запитання без конкретики. Влада – це дуже розмите поняття. Влада – це не ефемерне створіння. Вона має прізвища, посади і вчинки. Те ж стосується і так званої опозиції, яка дуже часто голосує в унісон із “владою”.

Читайте також: ОЛЕНА ШОПТЕНКО ПОХВАЛИЛАСЯ ЯСКРАВИМ ПЛАТТЯМ ЗА 20 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

-Із чим ви асоціюєте ХХІ століття?

– Важко судити про століття за підсумками його 17%. Повторіть запитання у 2051-му!

-Нещодавно ви вдруге стали татком. Чи змінилося щось всередині вас, коли взяли Соломію на руки?

– Боюсь, я не зможу вкласти в кілька речень ту мозаїку почуттів, яка пронизує тебе, коли народжується дитинка. Як і у випадку з Дмитром, поява Соломії стала ще однією відправною точкою в житті. Звісно, щось всередині змінилось.

Як-не-як, а це ж дівчинка. У багатьох аспектах досвід батьківства, набутий із Дмитром, не є доречним у формуванні виховного процесу доньки. Але нічого, буду вчитися. Головне, що до третього малюка я підійду у всеозброєнні.

Джерело.

Related Post

facebook