Суспільство
-Тільки не йдіть нікуди, — говорила мама

Я заміжня 6 років, є дочка, якій нещодавно виповнилося 4 роки. А живемо ми з моєю мамою. Насправді це була її ініціатива, її прохання.

-Тільки не йдіть нікуди, — говорила мама, коли я повідомила, що виходжу заміж за свого Гришу, — ти молодша, брат поїхав на інший край країни, я залишилася одна зовсім.

Квартира у нас в принципі велика, але в ті часи, коли будувався наш будинок, троячки робили з якоїсь незрозумілої божевільною причини з прохідної вітальні. Ось і у нас такий варіант, дві невеликі спальні і вітальня, але вона прохідна, 3 двері і ніякої можливості зробити перепланування.

-Я перейду в маленьку кімнату, а ви будете жити в кімнаті побільше, — гаряче просила мама, — ну навіщо ви будете на квартиру йти!

Гриша погодився, у нього батьки жили в Ростові, в Москві житло дороге, з мамою мій чоловік порозумівся і ми спокійно жили всі разом. Через два роки після весілля народилася наша Дашa.

Я відсиділа в декретній відпустці два з половиною роки і вийшла на роботу, а рік тому мамі подзвонила її рідна молодша сестра.

Читайте також: ПРОГРАВ ДРУЖИНУ З ДИТИНОЮ В КАРТИ

-Надя просить прихистити у нас її дочку, ну ти повинна пам’ятати Настю, вони з неї приїжджали до нас років 15 тому, — говорила мама, — я не можу відмовити єдиною сестрі. Там з роботою біда, Настя півроку знайти нічого не може, обживеться тут і з’їде, ну на пару-трійку місяців.

Я Настю пам’ятала дуже смутно, меленька дівчинка приїжджала з тіткою з Волгограда на 2 тижні шкільних канікул. Але ідея мені не сподобалася.

-Мама, — кажу, — тітку можна зрозуміти, їй треба прилаштувати дочку, але у нас де жити? Нас тут троє дорослих і одна дитина, де буде жити Настя? Тим більше не день-два, а невідомо скільки.

Мама запевнила, що Настя без претензій оселиться в прохідній кімнаті. Я ще лекцію вислухала про те, що я виросла егоїсткою, яка не бажає допомагати своїй рідні.

Через тиждень Настя матеріалізувалася у нас в квартирі. Дівчина була миловидна, їй було 24 роки. Вона привезла гостинці і ми сіли пити чай на кухні. Ось тільки те, як двоюрідна сестричка дивиться на мого Гришу мені дуже не сподобалося.

Мої перші враження були вірними. Через два тижні чоловік і сам зніяковіло визнав, що Настя поводиться дивно. Я вирішила поговорити з мамою, щоб родичка з’їхала. У мене нормальний чоловік, в надійності свого шлюбу я не сумніваюся, але двоюрідна сестра перейшла всі межі.

-Я не можу сказати сестрі, що відмовляю від будинку її дочки, а своєї рідної племінниці, тільки тому, що моєї дочки щось здалося, — сказала мама, — у нас в рідні ніхто так ніколи не робив, зрозумій. Закони гостинності.

Але і я сидіти склавши руки не мала наміру.

Давай брати своє житло, — сказав чоловік, подумаєш, збирали на машину, я візьму кредит, у мене зарплата біла, вступимо в іпотечну програму, напевно це буде правильно. Своє — є своє. Ця квартира все одно буде поділена між тобою і братом.

Я попередила маму, що ми з’їмо. Вона розплакалася, але не прийняла всерйоз заяв про іпотеку, а даремно. Через місяць, оформивши всі папери, ми пішли. А Настя залишилася.

Чи то з роботою не складалося, чи то бажання з’їжджати з халявних квадратних метрів не було, але поїхала вона тільки через 10 місяців. Народжувати. До мами в Волгоград.

-Ну все, — сказала мама по телефону, — Настя поїхала, можете повертатися на місце.

Мамі я відмовила. Я готова відвідувати її, хоча то житло, що ми взяли, знаходиться досить далеко. Ближче нам було не по кишені. Але я зрозуміла одне: тільки в своєму власному будинку я буду гарантовано застрахована від таких гостей, як Настя.

Брат звинувачує мене в тому, що я залишила маму зовсім одну. Але так вже вийшло. Якщо він так за маму переживає, нехай приїжджає і живе з нею.

-Я ж допомагала, — плаче мама, — слова поганого ніколи не сказала ні тобі, ні зятю. За що ви так на мене образилися, що повертатися не хочете?

Та не образилися ми. Так вийшло. Мама була в своєму праві, пустивши племінницю пожити, мама не хотіла ускладнювати відносини з ріднею. А я, нарешті, відчула себе господинею.

-Треба було з самого початку не погоджуватися жити з моєю мамою, — кажу чоловікові.

-І правда, — погоджується Гриша, — скільки ще родичів скористаються тим, що теща їм не зможе відмовити.

Справді, та ж Настя запросто повернеться, ось підросте її дитина, поплачеться тітка Надя, що їй там роботу годі й шукати і мама знову пустить її до себе, а нам що? Речі возити туди і назад?

Джерело.

Related Post

facebook