Нещодавно приходжу додому з прогулянки і бачу: речі з пеленального комода вивалено на ліжко, а самого комода немає.
Чоловік каже:
– Мама забрала, нам він все одно не потрібен.
Перекладина пеленальна нам дійсно деякий час назад стала не потрібна. А ось сам комод дуже навіть потрібен був. Переїхали ми буквально пару місяців тому, меблів своїй у нас – раз, два та й усе. А тут жорсткий дефіцит місць для зберігання посилився ще й втратою комода.
– У сенсі – забрала? – не зрозуміла я.
Можливо, чоловік обіцяв своїй мамі цей предмет побуту. Хоча, я більше схилялася до того, що свекруха за своєю особистою ініціативою його забрала.
Там у тітки Тамари племінниця нapoдила недавно. Мама подзвонила і запитала, чи користуємося ми ще пеленалкою. Я і сказав, що вже пару місяців як – немає. Моргнути не встиг, вона вже на порозі з вантажниками. Я дуpa, так?
Тітка Тамара – навіть не сьома вода на киселі, а десята. Ніхто ніколи її не бачив, але гроші на подарунки для загадкової тітки Томи збиралися кілька разів на рік: то на хрестини, то на похорон, то на народження дитини.
Те, що мене позбавили такого необхідного предмета меблів, я сприйняла вкрай болісно.
Крім того, я кілька сумнівалася в існуванні цієї тітки Тамари: кожен раз після збору коштів на користь цієї мадам, моя свекруха несподівано розживається досить дорогими речами: шубою, золотим колечком або новим телевізором.
Можливо, це були просто безглузді збіги, але особливо я про це не замислювалася.
Факт, за великим рахунком, вкраденого з мого будинку комода, я сприйняла в штики. Саме тому я мала нахабство з’явитися в будинок своєї свекрухи за вищезгаданим предметом меблів.
Читайте також: МОЛИТВА ВІД РОДОВИХ ГРІХІВ «ОЧИСНА»
Застала я не тільки свекрухy, але і покупців з одного відомого сайту, з причіпками озираюся мій комод. Пропустила повз вуха свекрухи звинувачення в приході без попередження, я в нахабну заявила покупцям, що цей предмет меблів не продається.
З боку покупців в сторону свекрухи посипалися звинувачення в непорядності, вони розвернулися і пішли. Я викликала вантажну машину і планувала забрати мою власність. Але не тут то було.
– Тобі що, для родичів шкода? Я і не знала, що мій син одружився на такий жадібної жінці, – заявила мені мати мого чоловіка.
– Я з радістю познайомлюся з цієї тіткою Тамарою і вручу їй цей комод особисто. Можливо, вона хоч разок вшанує нас своєю присутністю? – парирувала я. – А поки що я бачу Вашу спробу нажитися на уявної родичці. Свою власність я забираю з собою, вже вибачайте.
Привізши додому свою меблі, я була в стані задоволення від відбитого майна. Я сподіваюся, хто мою історію, пощастило більше. І ніхто не їздить в ваш будинок і не забирає те, що на їхню думку, вам не потрібно. Дійсно – випадок з комодом був далеко не першим.
Свекруха забрала у нас дитяче ліжечко, ходунки та стільчик для годування після старшої дочки. Продавати чи віддавати ці речі, я не мала намір: я завжди знала, що у мене будуть 2 дітей, тому все куплене нам ще стане в нагоді. Свекруха забрала все під приводом: у загадковій тітки тітки Тамари народилася дитина.
І все б нічого, якби чотири роки тому ми з чоловіком не здали пару гривень на похорон чоловіка тітки Томи. А за розповідями свекрухи, тітка Тома – свята жінка, яка нapoдила власних дітей шляхом мало нeпopoчного зaчaття.
Через тиждень після повернення комода, нас покликали на звану вечерю для знайомства з тіткою Тамарою. У запрошенні значилося і якась сума в якості компенсації витрат на приїзд цієї тітоньки.
Свекруха накрила знатний стіл: червона рибка, ікра, кілька видів м’яса і недешеві морепродукти. Тітка Тамара сиділа на чолі столу і знайомилася з родичами.
Побачивши цю жінку, мене пробрало дикий ржач: «тітка Тамара» за сумісництвом підробляла продавщицею риби недалеко від моєї роботи. Я зловила свекрyxy і поставила її перед фактом, що все знаю про її афері з «тіткою».
Натомість на моє мовчання, свекруха пообіцяла мені повне невтручання в нашу з чоловіком життя. І я погодилася. Якщо інші родичі настільки дурні, щоб передавати гроші невідомому для них людині, то я то тут при чому?
