Щорічно 3 березня відзначається народне свято Вівсянки (дата за старим стилем – 18 лютого). Назву свято отримало на честь однойменної невеличкої пташки, яка є символом приходу весни. Джерело
Цей день, як і два попередніх, був присвячений стародавньому міфологічному герою Ярилу – язичницькому слов’янському богу сонця, весни, родючості, буйної сили і тепла.
Вівсянка 3 березня: головні заборони свята
У цей день наші пращури вшановували маленьку пташку вівсянку – передвісницю швидкого тепла. На честь свята господині пекли булочки-вівсянки і вівсяне печиво.
Відмовлятися від ласощів заборонялося – люди боялися, що весна не прийде в їх край. Тому ними пригощали рідних, друзів і саму пташку.
Вважається, якщо вівсянці сподобається частування, то вона швидше приведе за собою сонячне тепло, і настане довгоочікувана після холодної зими весна.
Читайте також: Подарунок доньці на 8 березня: найцікавіші та найкреативніші варіанти
До речі, вівсяне печиво нескладно приготувати і зараз – рецепт простий: по 400 г вівсяного та пшеничного борошна, 250 мл теплого молока, 300 г цукру, 1 столову ложку крохмалю, 2 чайні ложки соди, 200 г вершкового масла потрібно розмішати, розкачати, вирізати склянкою «круглешки» чи «півмісяці» і спекти.
В це свято молодь влаштовує веселі гуляння і вечірні посиденьки біля багаття. При цьому весь день слід працювати. Байдикувати було не прийнято.
Назви багатьох днів народного календаря — це результат злиття язичницької і православної традиції.
Але день Ярила присвячений не православному святому, а міфологічному й ритуальному персонажу, якого східні слов’яни пов’язували з ідеєю весняної родючості. Ярило птиці вівсянці наказував співати: «Покинь сани, покинь сани!»
Люди говорили, що у цей день немає від Ярила укриття снігу, топить він його, не шкодуючи сил.
Також у народі ходили такі прикмети: «Багато снігу – багато хліба; багато води — багато трави»; «Снігу надує — хліба прибуде; вода розіллється — сіна набереться». Втім, погода була мінлива, про що говорить приказка: «Зверху тече — знизу морозить».
