fbpx

11 ранку, заходжу вчора до невістки – спить! – Богданочко, вечір добрий! – вітаюся. Дивлюся з подивоми на розчинену шафу. – А чого це ти одежу на полички одразу складаєш? А випрасувати спочатку? Чи забула, де праска стоїть і дошка для прасування, мною подарована? Навіщо було заміж виходити, сонечко? У смітнику – обгортка від “Мівіни”, ось що мій син снідав

Зайшла вчора до сина з невіткою, 11 ранку – Богдана спить!

– Богданочко, вечір добрий! – вітаюся. Дивлюся з подивоми на розчинену шафу. – А чого це ти одежу на полички одразу складаєш? А випрасувати спочатку? Чи забула, де праска стоїть і дошка для прасування, мною подарована?

Я не розумію, навіщо було заміж виходити! Невже Богдані не хочеться, щоб її чоловік виглядав доглянуто і охайно?

Моя невістка не прасує одяг Ярослава, її не турбує зовнішній вигляд його речей, не виводить з сорочок мого сина плями. Звичайно, я розумію, що вона з дитиною у декреті і в неї повно турбот і обов’язків, але подібне відбувалося і до народження онука Мирославчика. Це від людини залежить, я так вважаю, якщо людина лінива – то вона лінива. Богдана обожнює відвести Мирославчика до дитсадка, а потім повернутися і поспати, ну де таке бачено? А домашні справи?

Я торік подарувала на день народження невістці нову дошку для прасування, це ж набагато зручніше, ніж на столі гладити, але я жодного разу ще свій подарунок у дії не бачила.

Одяг вона закине все в пральну машину, висохло – і в шафу, і все, не гладить взагалі, ні чоловіка речі, ні свій, ні дитини. Та що там казати – у неї постіль не глажена! Ось така недогосподиня!

А це вже аж сльози у мене виступили від співчуття до сина! Заглянула я у смітник, а там обгортка від “Мівіни”, ось що мій син снідав!

Зате Богдана годинами сидить у соціальних мережах, чудово встигає виставити фото родини або картинку з розумною цитатою. Вона фотографує онука у всіх ракурсах і робить із себе ідеальну маму. Богдана тут недавно заявила мені, що вона блогер тепер, і скоро це хоббі їй приноситиме дохід, що вона ось-ось почне пристойно заробляти на рекламі і зарплата у неї буде більша, ніж у Ярослава. Ну які казочки! Не кажи гоп, поки не перестрибнеш, як кажуть.

На чоловіка, як я бачу, в неї часу немає, а на якісь нісенітниці – будь ласка, вистачає вільних хвилин скільки завгодно. А Ярослав мовчить, невже подобається так жити? Він же немов холостяк, тільки що при дружині офіційній. Коли я вкотре побачила на Микиті діряві шкарпетки і сорочку з жовтими колами під пахвами, я вже не витримала, прийшла і все висловила невістці. А у відповідь від Богдани почула:

– Та годі Вам, Олено Сергіївно, ваш син не маленький хлопчик, щоб я стежила за його шкарпетками чи сорочками. Ярику вже 32 роки, він не може діряві носки у відро для сміття викинути і нові собі купити? Ні? Не смішіть. Якщо маєте бажання, візьміть та подаруйте йому набір голок-ниток. Я йому не мама. У шлюбі ми з Вашим сином – партнери, я не підписувалася йому у хатні робітниці.

Не можливо з нею розмовляти ні при зустрічі, ні по телефону,

Прийшла оце сьогодні, хотіла змусити Богдану одяг перегладити, а вона зачинилася у спальні, ввімкнула музику на телефоні і далі спати. Я посуд перемила, який зі сніданку лишився, і пішла у сльозах засмучена додому.

Моя думка така, що це не родина, у якій демонструється така байдужість з боку жінки. Не знаю навіть, що робити. Ярику постійно натякаю. що йому варто знайти хорошу дружину, а Богдану цю забути. Звертаю його увагу на недоліки невістки, пояснюю, що так бути не має, як у них вдома, це не нормально. Сподіваюся, рано чи пізно син дослухається слів матері. Адже моя материнська душа бажає Ярославу тільки найкращого, а не такого ось “щастя” у вигляді Богдани.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page