fbpx
Суспільство
130 тисяч російського віська – це 130 тисяч матерів, 130 тисяч дружин, сестер. 10 діб війни, путін досі при владі в росії, а дружини та матері російських солдат ніяк не зберуться цим величезним натовпом (а це тисяч 200 людей як мінімум) і не примусять путіна зупинити війну. Одного з тих, хто бомбив Чернігів, взяли в полон. І тут я хочу заступитися за наших солдат. А що подіє на дружину російського солдата краще?

Я лишаюся вдома.

Я вже писала, що ми з чоловіком спимо по черзі, щоб не провтикати повітряну тривогу. Моя черга спати настала о 23.40

Але пролунала сирена. Я так і не заснула. півтори години подивилася в стелю і сіла працювати.

Сьогодні у мене було 2 інтерв’ю іноземним ЗМІ. Я тепер героїня сюжетів про те, як Київ живе в часи війни. Обидва журналісти поставили мені питання, над яким я не задумувалася – чи я усвідомлюю, що Київ можуть окупувати і я в смертельній небезпеці. Так, я усвідомлюю. В небезпеці я і мої близькі. По всій Україні.

Подруга з Одещини написала, що область окопалася і запаслася харчами настільки, що навіть з їжі можна будувати барикади. і про те, що її односельчанин загинув від рук російської армії.

Знайомій з Харкова ми сьогодні підшукували варіанти житла хоча б десь в Україні. Люди просто взяли кота, сіли в машину і втекли з майже зруйнованого Харкова.

А позавчора я переписувалася з другом, який в Чернігові, саме в той момент, коли на Чернігів падали авіабомби.

Сьогодні одного з тих, хто бомбив Чернігів, взяли в полон.

І тут я хочу заступитися за наших солдат, які утнули такий злий жарт з цим полоненим та його сім’єю – подзвонили його дружині і спитали, на яку адресу їй надіслати його яєчка.

Весь світ вісім років був діплі консьорнд, коли у нас віджимали Крим. Потім це глибоке занепокоєння стало ще глибшим, коли росія почала війну на Донбасі. Коли через вісім років росія напала на всю Україну, нам, нарешті, допомогли зброєю і відчутними санкціями проти росії. Але небо над Україною не закривають. Українські міста досі під бомбардуваннями. Українські люди досі змушені тікати з домівок, бо російські літаки кидають бомби на житлові квартали. Російські солдати досі виконують злочинні накази путіна і порушують женевські конвенції, про які сьогодні говорив Арестович. Арестович, канєшно, діло каже – нашим військовим відповідно до женевських конвенцій теж не варто погрожувати поллоненим навіть жартома.

Але давайте увімкнемо логіку. 130 тисяч російського віська – це 130 тисяч матерів, 130 тисяч дружин, сестер. 10 діб війни, путін досі при владі в росії, а дружини та матері російських солдат ніяк не зберуться цим величезним натовпом (а це тисяч 200 людей як мінімум) і не примусять путіна зупинити війну, зупинити руйнувати наші міста і вбивати наших громадян, розстрілювати дитячі та пологові будинки, карети “швидкої” та переповнені біженцями вокзали. Це все так само заборонено тими ж женевськими конвенціями, на які посилається Арестович, коли просить наших військових не погрожувати полоненим навіть жартома.

А що подіє на дружину російського солдата краще? Те, що з російського ринку пішли Шанель та Епл? Чи те, як вона чує, що її чоловік може лишитися без причандалів?

Судячи з відео допитів цього бомбардувальника Чернігова, він і його причандали в повній безпеці.

А от Україна досі в небезпеці. От прямо зараз лунає сирена. В Києві та Чернігові повітряна тривога. Знову. Одинадцяту добу поспіль.

Дякую ЗСУ та теробороні, що ви відбиваєте всі атаки росії. Бережи вас, Боже!

Слава Україні, ЗСУ та теробороні!

Антоніна Кучеренко, Фейсбук (https://www.facebook.com/antonina.kucherenko)