26 жовтня вшановують Іверську ікону Пресвятої Богородиці. Що нам відомо про цей день?
Церковний календар на 26 жовтня — вшанування Іверської ікони Пресвятої Богородиці.
Існує така легенда про набуття ікони. В 9 столітті одна мешканка Нікеї, бажаючи врятувати лик Богородиці від іконоборців, опустила ікону в море, де вона зберігалася протягом двох століть. В 11 столітті ченці Іверського монастиря побачили посеред водної гладі зображення Божої Матері, яка підтримується вогненним стовпом.
Преподобний Гавриїл Святогорець за вказівкою Діви Марії пройшов водою до ікони і переніс її до монастиря. Однак вранці лик виявили над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, поки, зрештою, ікону не залишили на тому місці, яке вона для себе обрала.
Народні прикмети
- Півень ввечері закукурікав – до зміни погоди.
- Півні рано вранці заспівали – до потепління.
- Хмари швидко по небу біжать з півдня – до негоди.
- Сонце сходить з-за хмар – до зміни погоди.
- Хмари червоного кольору – до дощу.
- Хмари з півдня йдуть – до поривчастого вітру.
Що не можна робити 26 жовтня
- Цього дня категорично заборонено лаятися та лихословити.
- Також не можна займатися рукоділлям й домашніми справами.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Мама навіть не дивилася на інших чоловіків, відколи пішов з життя мій тато. Вона говорила, що вже пережила своє велике кохання! І я була рада, що в моєму родинному домі не будуть вештатися чужі люди. До того ж, тато залишив нам великий спадок, і я боялася, щоб хтось на нього не “замахнувся”. Тому коли мама повернулася з Трускавця закохана, це мене розчарувало. Але в мене був план дій
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!