Також в Україні почала діяти ще одна програма для підтримки постраждалим – це безкоштовне забезпечення продуктами харчування прифронтових міст.
Продовжуються виплати по оновленій державній програмі “єПідтримка”, в рамках якої українці, що постраждали від бойових дій, вже отримали понад 20,7 млрд грн.
Про це у зверненні повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у п’ятницю, 25 березня.
Також, за словами Шмигаля, в Україні почала діяти ще одна програма для підтримки постраждалим – це безкоштовне забезпечення продуктами харчування прифронтових міст. Очільник уряду запевнив, що ці продукти вже закуповуються для роздачі людям у населених пунктах, які зараз перебувають на лінії зіткнення.
Щодо пенсії, як зауважив Шмигалть, для забезпечення своєчасної виплати пенсій на територіях, де ведуться активні бойові дії, розпочато фінансування пенсій за квітень.
“Впродовж 25-27 березня авансом буде здійснено нарахування і виплату пенсій у 6 областях на загальну суму 8,8 млрд гривень. Сьогодні було профінансовано виплату пенсій в Луганській та Чернігівській областях. Кошти вже перераховані в банки. Завтра авансом кошти на виплату пенсій будуть направлені в Сумську, Херсонську та Миколаївську області. Післязавтра – в Київську”, – розповів він.
Нагадаємо, президент України Володимир Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні повідомив, що Пенсійний фонд вже почав перераховувати виплати пенсій за квітень.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам