fbpx

А сьогодні Катька знаєте до чого додумалася? Каву з корицею пішла в ресторан пити, і не сама, а з коліжанкою, яку тільки-тільки вчора в супермаркеті зустріла і язиками теліпали з пів години. Аби тільки гроші тринькати, більше нічого. Але якби ж то ті грошиска вона сама заробила, а то ні, все в кишеню до мого Степана лізе. Я ж її вікна попросила помити, але де там, шубу одягла і попливла. Якби не той пост у Facebook, я б і не знала, про таке “свято” – “кава з корицею”. Хай їй грець!

А сьогодні Катька знаєте до чого додумалася? Каву з корицею пішла в дорогий ресторан пити, і не сама, а з коліжанкою, яку тільки-тільки вчора в супермаркеті зустріла і язиками теліпали, певне, з пів години. Я цілий візок продуктів наладувала, а вони ніяк розійтись не могли.

Аби тільки гроші тринькати, більше нічого. Але якби ж то ті грошиска вона сама заробила, а то ні, все в кишеню до мого Степана лізе. Ну геть невістка совісті не має.

Дав Бог мені таку невістку, хай їй грець. Вже два роки з моїм Степаном живе в моїй квартирі. Про дітей вони не думають, бо не на часі.

Про роботу також, бо в такий важкий час нормальну посаду вона не знайде. Певне, моя Катька хоче відразу заступником якогось міністра стати, бо іншого пояснення в мене нема. Але для того треба до Києва їхати, а не в мене в Мостиськах на шиї сидіти.

Десь інші мотаються туди-сюди, щоб копійчину заробити. Біля нас Польща під боком. Та всі, хто хоче, заробляють. Але це не про мою Катьку.

Та сіла на шию мого Степана, ще й ноги звісила.

– Нам і Степанової зарплати хватає. Як вам щось не подобається, то на подвір’ї є ще літня кухня, можете туди перебратися.

Я як то почула, то чуть від злості не луснула. То так ти вона вміє приповідати. Та я з чоловіком щоб ту хату збудувати, мала добре наробитися. Якби ми так жили, як зараз та молодь, то б до нині в халупині старій жили.

А та мало того, що і копійки в хату не приносить, то тільки те й робить, що кавує, як не сама, то з такими ж коліжанками, як вона.

Ну тільки вчора бачилась вона з тою Наталкою, але ж ні, придумала собі нове свято – день кави з корицею.

Я Катю рано попросила вікна помити, щоб в зиму приємно було, а вона нову шубку на себе оділа, зверху шарф закинула і тут ми її і бачили.

Я ж по фото у Facebook побачила, куди її на ту каву занесло. Виявляється, в нас новий ресторан відкрився, ось вона і понесла туди зарплату мого Степана.

Ну невістка в мене, хоч стій, хоч падай. То онуків мені дарувати – поки не на часі, а кавувати через день, в сам раз…

А ви сьогодні пили ту каву з корицею, чи то тільки моя жодного свята не пропускає?

Автор – Наталя У

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page