Ви згодні, що іноді важко пояснити, чому ви щось до когось відчуваєте? Чому з одними людьми щось «клацає», чому ви раптом відчуваєте якийсь зв’язок з незнайомцем?
Таке відчуття, що сам Бог зводить нас з певними людьми, тому що в даний момент вони потрібні в нашому житті.
Це люди, які навчать нас важливих уроків про життя і про нас самих, – розмірковує автор zerkalo.
І є причина, чому нас притягує до певних людей. Озираючись назад, я розумію, що немає жодної людини, з якою я відчувала зв’язок, яка б не навчила мене чогось, яка б не зіграла в моєму житті важливу роль.
Іронія в тому, що більшість цих людей були тимчасовими, бо їхня мета була в тому, щоб показати мені інший шлях, а потім звільнити мене.
Іноді сцена вашого життя визначає, який тип людей ви притягуєте, і думаю, в цьому і є краса віри, коли Бог посилає вам саме того, хто потрібен вам в певний час.
Він дає вам відповіді, які ви шукали, через цих людей. Він просвічує вас, зближуючи з людьми, які відкривають у вас кращі риси.
Просто іноді ми намагаємося зробити цих тимчасових людей постійними, але це не їх роль. Вони не повинні залишатися в нашому житті назавжди.
Читайте також: Я люблю свого чоловіка, незважаючи на всі підступи, ворожіння його мами з метою нас розвести
Бог визначив їх тимчасову роль. Бог визначив, щоб вони зробили нас краще для тих, хто повинні залишитися з нами назавжди.
Проблема в тому, що ми починаємо переживати, коли ці люди йдуть, тому що ми не вміємо відпускати. Ми не розуміємо, чому у нас забирають того, хто настільки прекрасний, того, хто зцілив нас.
Але якщо подумати, що залишившись у вашому житті, краса цих людей розвіється, а їх любов пoмpe, то ця історія буде вже не такою, що надихає, і вони стануть тягарем, який ми не повинні нести.
Щоб відпустити, потрібна віра. Віра в те, що цю історію краще залишити такою, якою вона є.
Такою, якою вона і повинна бути. Якщо переписати її, то все тільки зіпсується. Якщо щось змінити, хепі-енду не буде.
Може ці люди – ангели, послані вам, щоб дати якийсь урок, щоб зцілити вас, щоб зробити вас краще, а коли прийде час, вони полетять назад. Вони повинні бути ще в чийомусь житті.
Може ці люди якраз вчать вас відпускати, усвідомлювати, що якась частина вашого життя закінчена, і вірити, що наступна людина, яку ви зустрінете, буде саме тим, хто вам потрібен, навіть якщо ви поки цього не знаєте.
Тому що я знаю, що коли ми зустрінемо людину, яка повинна залишитися з нами назавжди, ми відразу це зрозуміємо, ми впізнаємо її з натовпу, бо нарешті зрозуміємо різницю між тим, хто чіпає нас за руку, і тим, хто чіпає нас за душу.
