А вже цього року новорічними подарунками займалася я, тому своїй мамі я купила путівку в Карпати в санаторій на 10 днів, а свекрусі – теплий плед.
Так сталося, що останні три роки нашу сім’ю забезпечував чоловік, адже я була у декреті. Новорічними подарунками для рідних теж Вітя займався. Я пропонувала взяти це на себе, але він відмовляв. Прямо мені заявив, що я заощаджувати не вмію. Мовляв, варто мені з його зарплатною карткою пройтися магазинами, як нам грошей навіть на продукти не залишиться.
Щиро кажучи, я себе такою марнотратницею не вважаю, але переконати Вітю мені так і не вдалося. Тому новорічні подарунки купував він, а мені залишалося лише змиритися. І сперечатися справді було через що. Адже своїй матері він купував щось вартісне і досить дороге, а на подарунок моїй мамі грошей щоразу не вистачало.
Минулого Нового року, наприклад, своїй матері чоловік поклав під ялинку дорогий кухонний комбайн, від якого б і я не відмовилася. Зате тещі подарував набір простеньких каструль. Мені було навіть соромно, коли він із награною урочистістю вручав ці каструлі моїй мамі.
Звичайно, коли Віктор кудись вийшов, я переговорила з нею, вибачилася і пообіцяла, що пізніше подарую їй щось нормальне, коли сама зароблятиму. Мама тоді попросила не брати цю ситуацію в голову, адже це дрібниці.
Але я дрібницями таке ставлення чоловіка до моєї рідні не вважаю. І мені було прикро, що він чинив так уже не вперше.
Словом, тема подарунків міцно засіла в моїй голові. І коли цього року я таки вийшла з декрету, то взялася до роботи з подвійною силою. Навіть начальство оцінило мої старання і видало мені непогану премію прямісінько перед Новим роком. Це виявилося дуже доречним.
А ось у чоловіка цей період видався непростим через обстановку в Україні. Його компанія “зависла” ще влітку, почалися скорочення, і Вітя сам поспішив змінити роботу. А оскільки на новому місці ще треба себе показати, то й зарплата поки що у нього не така хороша, як раніше. Тому цього разу він навіть не сперечався, коли я вирішила взяти подарунки на себе.
У результаті я все обдумала і вирішила вчинити по-своєму. Мамі я купила путівку до санаторію в Карпати на 10 днів, куди вона вже давно хотіла з’їздити. Як вона зраділа! А ось свекрусі дістанеться скромний, але симпатичний та теплий плед, його я вручу на Різдво, коли до нас завітає на вечерю мама чоловіка.
Для чоловіка такий мій вибір став несподіванкою. Він почав обурюватись, що я заощадила на подарунку для свекрухи. Я ж пригадала йому попередні свята, коли він теж чинив не найкращим чином. Вітя на це заявив, що своїй матері подарунок придбає сам.
Нехай так, але я не маю наміру поступатися. Вважаю, що це буде йому уроком на майбутнє. Всім щасливого нового року й мирних свят!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
