– А я ось правда не розумію, чому нашу Інну багато засуджують! – міркує Марина про свою подругу. – Нічого поганого нікому вона не робить. Живе людина, як може… Ну зустрічається з одруженими, так в наш час це хіба гріх? Вона їх дружинам нічого не обіцяла. Нехай зі своїми чоловіками гулящими розбираються самі. До чого тут Інна?
Інні, про яку йде мова, недавно виповнилося тридцять. Вона насолоджується життям: об’їздила вже десятки країн, вільно володіє англійською мовою, водить автомобіль, стежить за собою, займається спортом і добре виглядає. При цьому ніколи не працювала, ні дня і не запрацювала ні копійки в загальноприйнятому сенсі цього слова. Навіть трудової книжки у неї немає.
– Може бути, її допомагають батьки? Зараз багато таких людей, нічого дивного. Золотая молодь. Вчаться, гуляють, подорожують, перебувають «в пошуку себе» років до сорока і довше…
– Ні, яке там, – махає руками Марина. – Мати у неї – проста вчителька. До того ж останнім часом Інна з нею майже не спілкується, батька свого і зовсім не знає… Не було у неї ніякого батька. Батьки її точно не дають. Вона живе сама!
Секрет успіху Інни в тому, що їй з ранньої юності якось по-особливому везе на заможних залицяльників.
– Я не знаю, як вона це робить! – із захопленням розповідає про неї Марина. – У мене, якщо чесно, не завжди виходить чоловіка навіть на каву і салатик в кафе розкрутити. А вже обід в ресторані – це взагалі з області фантастики. Плачу за себе сама. А їй мало не з першого побачення чоловіки дарують діаманти, шуби, шикарні букети, гаджети, в поїздки везуть… Навіть квартиру і ту їй подарували, уявляєш?
Квартира, точніше, студія в новому будинку, дійсно була подарована Інні її першим залицяльником ще десять років тому. Правда, таких щедрих мачо більше доля Інні не надсилала.
З тим чоловіком вони давно вже розлучилися, але дівчина не сумує. По-перше, студія залишилася їй, по-друге, нестачі кавалерів вона ніколи не відчуває. У той час, як подруги скаржаться, що їм непросто, Інна встигає крутити паралельно два-три романи та так спритно, що чоловіки не підозрюють про існування один одного.
Зате все піклуються про Інну. Хтось допомагає їй зробити ремонт, хтось – обставити квартиру, хтось просто дає гроші на життя. Причому, досить-таки великі суми.
Більшість чоловіків, з якими спілкується Інна, одружені, але дівчина на цей рахунок абсолютно не переймається. Від дружин і дітей відводити вона нікого не збирається, чоловік їй не потрібен. Їй і так добре. А законним подружжю її спонсорів ображатися на неї не варто: не було б Інни, знайшлася б інша, гірше.
Інна ж ні за кого зубами не тримається. Не один, так інший …
– Знаєш, хто твоя Інна? – запитують Марину. – Жінка з низькою соціальною відповідальністю!
– Та ви їй просто заздрите! – захищає подругу Марина. – Ну от не потрібна їй сім’я і діти, розумієте? Спілкується тільки з чоловіками, які їй симпатичні, нічого у них не просить, «вартість» заздалегідь не оголошує. Подарунки вони дарують самі… Ну от хіба краще було б, якби вона жила з мамою, працювала на роботі за смішні гроші і шукала чоловіка «для створення сім’ї»? Кому краще? Їй – точно ні…
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
