fbpx

– А я своїй невістці подарунків не дарую! Ніколи! – поділилася днями моя знайома пенсіонерка. – Ну… тому що все одно не догодиш! Жодного разу дякую не сказала. То не того кольору, то не того розміру, то не тієї фірми… У перший рік я онукові купила комбінезон – хороший, дорогий! Так з нею мало не істерика трапилася. І син на її сторону встав – навіщо, мовляв, купуєш, ми самі хотіли, ти все одно не знаєш, що Тані потрібно

– А я своїй невістці подарунків не дарую! Ніколи! – поділилася днями моя знайома пенсіонерка. – Ну… тому що все одно не догодиш! Жодного разу дякую не сказала. То не того кольору, то не того розміру, то не тієї фірми… У перший рік я онукові купила комбінезон – хороший, дорогий! Так з нею мало не істерика трапилася. Її величність, бачте, в інтернеті інший комбінезончик пригледіли, і хотіли саме його, а я тут влізла…

…І син на її сторону встав – навіщо, мовляв, купуєш, ми самі хотіли, ти все одно не знаєш, що Тані потрібно… А потім вона мені і зовсім заявила – знаєте, мовляв, Мар’яна Петрівно, я вас дуже прошу, не витрачайте гроші, не купуйте нам нічого! Смаку у вас немає, розуму теж!

– Невже так і сказала? Про те, що розуму немає?

– Ні, ну я, звичайно, трохи перебільшую, про розум вона нічого не сказала, але за змістом виходило, що так… Загалом, сказала мені, що не потрібно їм від мене подарунків. На тому ми з нею і домовилися… Раз не треба, то так тому і бути. Ми їм нічого не даруємо, років п’ять уже. Хіба що онукові шоколадку або кіндерсюрприз вручу, і все…

– Ну і добре, що домовилися! Ви не витрачаєте гроші, вона не нервує, ніхто не ображається. Всім простіше!

– Так, але в цьому році у мене дочка народила внучку! І доньці я, звичайно, купую багато чого… Зараз ось дитячі дрібнички разом набирали, ой, я прямо відірвалася, таке все миле! Дочка всім задоволена, за все дякує, не говорить, що я дурниці купила і смаку у мене немає… В день виписки я подарувала малятку сережки з камінчиком – на майбутнє… Ну і невістка бачила це. І прямо в особі змінилася.

– Обідилась?

– Ага! Чоловікові потім висловила – мовляв, нашому Миколі кіндерсюрприз, а тієї внучці – золото-діаманти… І син до мене, такий, з претензіями… Загалом, пересварилися все в черговий раз… І я тепер думаю – що, я знову не права, так? Не повинна тепер нічого дарувати доньці, щоб догодити невістці? Або дарувати так, щоб невістка не бачила? Або що?

Свекруха винна, бо все-таки сама спровокувала конфлікт таким демонстративним подарунком?

Повинна розуміти, що так не робиться: даруєш щось одному, даруй і іншому. Тим більше, коли мова йде про онуків.

Або невістка отримала по заслугах? Не треба було свого часу відмовлятися від бабусиних подарунків, зараз би і її дитині дарували щось рівноцінне?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page