Спеціально підготовлено для ibilingua.com
Я не думав, що мої батьки схочуть зруйнувати мій шлюб. Зі своєю дружиною Кароліною ми одружилися зовсім ще молодими студентами. У нас було справжнє кохання.
У моїх батьків була велика квартира, а у мами Кароліни – зовсім маленька, не було куди обернутись. Ми замислювалися над тим, де будемо жити, поки вчилися. І мама Кароліни і мої батьки кликали до себе.
Але я наполіг на тому, що ми повинні жити з моїми батьками. Я дотримувався принципу, що чоловік приводить додому наречену і дружину, а ніяк не навпаки. Стали жити з моїми батьками. І дуже скоро про це пошкодували. Не думав, що так швидко, пошкодую.
Я бачив, як моя мама чіплялася до Кароліні з будь-якого приводу: «Ти неправильно гладиш сорочки. Готуєш якось без душі, зовсім несмачно, хоча мені подобалося. Багато витрачаєш води. Довго світло не вимикаєш». І так постійно.
Мама часто казала моїй дружині, що вона нікчемна господиня. Кароліна терпіла і мовчала. Дивно ще, що моя дружина так довго теріла ставлення моєї моє.
Я став просити свою матір не втручатися в наші відносини, сказав їй, що мене моя дружина влаштовує у всьому, і не їхня це справа, яка вона господиня.
Читайте також: «Та я тебе в дитячий будинок здам невдячна!» Навіщо такі, як вона заводять дітей?
Попросив батька поговорити з матір’ю, але він сказав, що в цьому будинку мати господиня, і нам потрібно прислухатися до її думки. Кароліна плакала вечорами мені в плече, а я намагався її заспокоїти і просив потерпіти. Казав, що завжди так не буде, що ми скоро переїдемо.
Але терпіти все-таки стало неможливо, і Кароліна, запропонувала мені, переїхати до її матері. Я пообіцяв подумати.
Але мої батьки поставили мені ультиматум: «Або ти розлучень, або, якщо переїдеш жити до матері своєї дружини, можеш відразу забути про нас! Подумай, інакше залишишся зовсім без нашої підтримки. Тобі потрібна інша дружина, а не ця, яка зовсім не поважає твоїх батьків. »
Слова моїх батьків підштовхнули відразу мене до того, що потрібно від них з’їжджати, і чим швидше – тим краще. Тільки я запропонував Кароліні зняти квартиру і жити окремо від усіх.
Не було ніякої гарантії, що в квартирі її мами не повторилося б того, що в моєму рідному домі. Вона погодилася зі мною. Але для того, щоб зняти житло, мені довелося кинути на час інститут, щоб знайти роботу. Вирішено, а значить зроблено.
Я перевівся на заочну форму навчання і зміг поєднувати навчання з роботою, паралельно набираючись досвіду. Влаштувався на роботу, і не на одну. Працював на багтьох роботак для нашого кращого майбутнього для сім’ї.
Цей рік був дуже важкий для нас. Але потім стало легше, коли Кароліна отримала диплом і стала також працювати. Ми почали вже двоє заробляти.
А згодом ми піднялися з нею і стали добре заробляти. Взяли квартиру, і тепер хочемо подумати про дітей. За весь цей час мої батьки так і не згадали про мене. Навіть не подзвонили, щоб запмити…як ми.
Мені було, звичайно, дуже прикро, але я сподіваюся на те, що, коли вони побачать онуків, то поміняють свою думку про нас. А Кароліна завжди мені говорить, що я її опора і надія, який не кинув її, і навіть пішов проти батьків.
У нас в родині ми один за одного. І я ніколи не пошкодую про те, що зробив так. Ми зі своєю дружиною – опора один для одного. Я дуже радий, що саме я тку дружину знайшов. Її дуже люблю.
Я знаю, що якщо б сталося навпаки, то моя дружина вчинила б також, пішла б зі мною в невідомість, наплювавши на думку батьків своїх. Я можу на неї покластить. Я повіністю її довіряю.
Ми живемо разом, і нікому нічим не зобов’язані. Все, що у нас є, зароблено нами.
Сподобалася стаття? Тоді підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням ibilingua.com
