Сестра вирішила засватати мені свою чергову знайому. Якщо стисло. Поліна, 28 років (моя ровесниця майже), симпатична. Дуже навіть.
Мене такі зовні реально чіпляють і добряче. Працює бухгалтером, своя квартира, машину нещодавно взяла в кредит. А ще вона має дитину від минулого шлюбу.
Я дітей у принципі не боюсь. Не особливо знаю що з ними робити, але з племінницею якось справляюся, пограти там можу, погодувати.
Навіть кілька разів підгузник міняв. Ні, у Поліни у цьому плані простіше. Я дізнався, щоу неї син і вже великий, у сад ходить.
Я хоч Ірі й сказав, щоб не в свою справу не лізла і перестала мені своїх не прибудованих подружок підсовувати. А пара додому прийшла, вирішила ще раз глянути.
Реально просто гарна ця Поліна. Я просто подумав. З одного боку, реально зачепила, та й не схожа на тих, кому заміж треба сильно. Таких одразу видно.
Але чи потрібно взагалі зв’язуватися з розведеною і ще з дитиною? Воно мені потрібне?
Ні, ясний пень, що вона на побачення з дитиною не піде, комусь залишить. Але це по-любому потім доведеться знайомитися. Як не крути.
А ще запросить у гості, то це їй квіти, чогось малому треба ще буде. Та й на ніч вона не буде у вихідні залишатися, не кине ж дитину вдома одного.
Якось відразу купа складнощів мені не дуже потрібних з нею буде. Без дітей воно якось простіше.
З іншого боку, у побуті навіть плані вона там готувати і прибирати точно вміє.
А я поїсти смачно та домашнього дуже люблю. Та й працює у нормальній компанії, просити на сукню не стане.
Сиджу ось, думаю. Зачепила мене сильно, але як би і наявність дитини не дуже тішить. Думаю, що робити.
Фото – авторське, ілюстративне.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
