З Сашком ми знайомі вже п’ять років, три з яких живемо разом, хоч в офіційному шлюбі не перебуваємо. Коли Олександр мені запропонував жити разом, а потім узаконити наші взаємини, я погодилася, але коли він постійно в розмові почав згадувати свою колишню дівчину, я передумала.
Знаєте, мені не дуже приємно, що він часто згадує про неї та розповідає, де вони були разом, куди їздили відпочивати. Мені прикро, але я не хочу з ним сваритись і ніколи не робила йому зауваження з цього приводу.
Але посварилися ми з Сашком не через це, а через гроші. Я одразу так вирішила, що якщо ми не справжня сім’я, то гроші у нас будуть у кожного свої. На господарювання ми складаємося, хоча Сашко, звичайно, заробляє більше за мене і купує часто продукти за свої гроші, і в кіно чи кафе він теж мене запрошує, дарує подарунки.
Щороку ми відкладаємо гроші на відпустку і цей рік не став винятком, але виникли розбіжності, де зберігати гроші. До цього вони завжди лежали вдома, а тепер його мама сказала, що поклавши гроші в банк на депозит, можна ще заробити на відсотках, що зайвим не буває. Та й витратити буде менше спокуси, якщо вони зберігаються не вдома.
Я відмовилася від цієї ідеї, а Сашко свої відніс до банку, ще й образився, що його не послухала. Він не може зрозуміти, що я ніколи не мала справи з банками, не брала там кредити і не віддавала своїх грошей, і для мене спокійніше, якщо збереження лежать удома.
Тим більше, що якщо я на щось накопичую, то ніколи звідти не беру, а навіть навпаки, намагаюся десь заощадити, щоби більше відкласти.
І ще я дуже хочу на море ближче до Нового року, отже витрачати точно не маю наміру свій запас. Не розумію, на що тут ображатися і чому я не повинна мати свою точку зору, а слідувати чужим порадам? Тим паче, ми ж дійсно поки що не родина, а так, співмешканці.
Автор: Катерина
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
