Ні для кого не секрет, що з віком люди змінюються, як і відносини між ними.
Ось дивишся, була дружна сім’я, завжди разом, всі труднощі долали спільно, батьки допомагали дітям, а ті своєю чергою трепетно і шанобливо ставилися до предків.
Але минув час, діти виросли, вже обзавелися власними сім’ями, і тих теплих стосунків уже не залишилося.
Добре, якщо родичі спілкуються у свята, а то відбувається таке відторгнення, що й знатися не хочуть.
Прикро, але таких історій дуже багато, а коли життя, що підносить близьким людям випробування у вигляді спадщини, то витримують і не втрачають людського вигляду дуже мало.
Так, випробування матеріальними цінностями, як і випробування славою, здатне посварити і зробити ворогами найрідніших людей.
Знайомство та розповідь Аліни, 37-річної жінкою, яка виросла в дуже дружній, багатодітній, забезпеченій сім’ї, зайвий раз довів, що дружба та кохання між близькими буде лише до моменту, коли на кону стоятиме питання розподілу майна.
Ось і їхня родина опинилася в ситуації, що призвела до суперечки між братами та сестрою.
Вся справа в багатій спадщині.
Батько Аліни, колишній партійний функціонер, вдало трансформувався у бізнесмени. За 20 років, самі розумієте, який стан йому вдалося сколотити.
У сім’ї було троє дітей, двоє синів і дочка. Звичайно, всі діти здобули гідну освіту, нормальну роботу, а хлопці і стартовий капітал, так би мовити на розвиток.
Сини одружилися, як подарунок батьки придбали їм квартири.
Аліна — наймолодша мешкала з батьками, у величезному будинку, побудованому батьком для їхньої великої родини.
Перший невеликий конфлікт стався, коли дівчина після закінчення вузу захотіла жити сама, що зовсім не в’язалося з планами батьків. Мама з татом сказали своє категоричне: “Ні”.
Аліну такий поворот не зупинив, але трохи образив. Вона все одно залишила рідні пенати, на той момент Аля працювала і її зарплати було більш ніж достатньо, щоб зняти квартиру.
Батьків, дівчина не покинула і не забула, Аліна як і раніше відвідувала і допомагала їм.
І ось нещодавно в сім’ї трапилося горе, раптово не стало батько, через півроку, мати вирішила зробити заповіт, за життя, на трьох дітей, щоб потім її дітлахи не пересварилися, але скандал все ж таки — трапився.
Аліна, на сьогоднішній день, не має сім’ї, а її брати — мають. Як тільки мати озвучила, що все їхнє добро ділитиметься порівну — брати зі своїми дружинами, влаштували матір скандал.
Мовляв, як так, у рівних частках, у них сім’ї, по двоє дітей у кожного, а в Алі — нікого, і навіщо її включати до заповіту.
Найголовніше, що ту житлоплощу, на якій зараз проживає жінка, вона сама, без батьківської допомоги, придбала для себе.
Звичайно ж, Аліні прикро, що брати вирішили викреслити її із заповіту, ніколи вона не могла навіть припустити, що вони так вчинять.
Старенька мама, не бажає нікого слухати і збирається зробити все, як сама вирішила і наполягає, що тільки так буде правильно і щиро.
Ну, а жадібні брати, продовжують гнути свою лінію і вже почали сваритися між собою, розбираючись комусь краще і більше допомагали батьки.
Найбільше засмучення Аліна, переживає за здоров’я матері, яка постійно плаче і говорить про єдине бажання.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.
Недавні записи
- Я не хочу старіти сама! Ніколи не думала, що перестану радіти своїм дням народженням! Але зараз мій 70-річний ювілей, який я зустріну 10 грудня, мене не радує. Я почуваюся зовсім самотньою при живому синові, а все через те, що я не порозумілася з невісткою, не стала їсти ту її дієтичну нісенітницю. Та зараз би я вже згідна. У будинку немає ні м’яса, ні курки. Тільки риба, яйця та сир, іноді навіть не справжній. Принесла їм цукерки ще на минуле Різдво: карамель, желе, нуга, вафлі, шоколад. Так невістка їх викинула
- Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори
- На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну