Аліса була щасливою жінкою. Хороший чоловік, слухняні діти, будинок-повна чаша.
Щастя Аліси затьмарювало лише одне. Щоб вона не зробила, її завжди порівнювали з колишньою дівчиною чоловіка.
Будинок свекрухи весь був обвішаний фотографіями колишньої чоловіка, його сестра купувала тільки такий одяг, як володіє винятковим смаком колишня брата, свекор сумував за професіоналом рибальства. Аліса народила доньку: «Ах, яку внучку/племінницю народила б нам Олена».
Аліса спекла торт: «Ах, ви пам’ятаєте, які торти пекла Олена? З тарілкою з’їдалися». Аліса обрала шпалери: «Ах, ви пам’ятаєте, які шпалери клеїла Олена, вже вона то ніхто б не обрала такий несмак».
І сукні в Аліси гірші, і випити Аліса собі дозволяла, не те що Олена. Якщо Аліса могла купити і вручити подарунок свекрусі, то вона биту годину вислуховувала список оригінальних подарунків колись поданих свекрухи з повагою від Олени.
Вирішивши віддати сина на бокс, посипалися обговорення, що вже колишня чоловіка точно ніколи б не віддала дитину туди і знайшла б більш краще заняття. Наприклад, балет.
І це знайомство сталося на шостий рік шлюбу. Аліса здивовано дивилася на непоказну повненьку жінку одягнену так, ніби вона жила з людьми похилого віку. Прекрасна Олена, закуривши і ригнувши, викликало в Аліси нестримний регіт.
Почувши чергове «ах, наша чудова…», Аліса починала сміятися, і ніяк не могла зупинитися.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
