– Так-так, йди звідси. Тут буде жити мій онук, – сказала, анітрохи не бентежачись, мама. Коли я виходила заміж, маму відразу попередила, що я можу повернутися. Щоб на мою кімнату не дуже розраховували. Мама скривилася тоді. Квартира була татова, дошлюбна. Та й з мамою вони не відразу одружилися, а тільки коли мені років 10 виповнилося. Отже спадщину прийняли всі в рівних частках: я, мама і брат
Сусіди ремонт затіяли. З ранку до вечора свердлять і довбають. Вистачило мене на 2 дні. На руках - дитина тримісячна,…