X

Діти Люби не впізнали мене на похороні. А я знав, що в її шафі – праворуч від синього кардигана – заховано наше фото, загорнуте в серветку. Вона любила мене тихо, зате заповіт написала гучно

Діти Люби не впізнали мене на похороні. А я знав, що в її шафі - праворуч від синього кардигана -…

G Natalya

“Допоможи Назару, доню, ви ж сім’я. Ти ж знаєш, що він добрий, просто трошки не зібраний”, — сльозливо казала Марія Іванівна, тримаючи мене за руку. А Петро Олексійович стояв поруч, мовчазний і з докором у погляді. Я посміхнулася і сказала: “Добре, я допоможу. Але на моїх умовах” — і їх це неабияк здивувало

"Допоможи Назару, доню, ви ж сім’я. Ти ж знаєш, що він добрий, просто трошки не зібраний", — сльозливо казала Марія…

G Natalya

Оксана завжди носить рукавички, навіть коли ми просто сидимо на лавці біля хати — каже, “щоб не пахнути селом”. А я колись мріяла, що вона стане мені як донька. Але після тієї вечері в місті я зрозуміла, що далі мовчати не можна

Оксана завжди носить рукавички, навіть коли ми просто сидимо на лавці біля хати — каже, "щоб не пахнути селом". А…

G Natalya

– Даниле, ми вже не маємо чим платити за газ! – крикнула я, відчайдушно кидаючи величезний рахунок на стіл. Чоловік сидів, мовчки дивлячись на папір, ніби це не його проблема. Ми залишилися на межі, а наші стосунки тримаються на нитці. І раптом він підняв очі, і я побачила в них щось, чого раніше не помічала

- Даниле, ми вже не маємо чим платити за газ! - крикнула я, відчайдушно кидаючи величезний рахунок на стіл. Чоловік…

G Natalya

Я переживала, коли побачила, як Софійка з радістю розповідає про час, проведений з Катериною, новою дружиною мого колишнього. Вона більше не вважала мене своїм захистом, і це засмучувало. Я стояла на роздоріжжі, між бажанням бути кращою і страхом втратити її. І коли вже майже готова була відпустити, зрозуміла: можливо, те, що я шукаю, зовсім не те, що вона насправді потребує

Я переживала, коли побачила, як Софійка з радістю розповідає про час, проведений з Катериною, новою дружиною мого колишнього. Вона більше…

G Natalya

Ми приїхали в село, щоб насолодитися тишею і відпочити, але перша зустріч з Галиною Іванівною, моєю тещою, змінила всі наші плани. В руках вона тримала лопату, а її слова звучали більше як наказ, ніж запрошення

Ми приїхали в село, щоб насолодитися тишею і відпочити, але перша зустріч з Галиною Іванівною, моєю тещою, змінила всі наші…

G Natalya

— Передавай Валерію вітання, — сказав тато наприкінці дзвінка. Я кивнула, хоча в кімнаті вже давно не було кому передавати ті привіти. Я поклала слухавку, як завжди — із клубком у горлі

— Передавай Валерію вітання, — сказав тато наприкінці дзвінка. Я кивнула, хоча в кімнаті вже давно не було кому передавати…

G Natalya

«Твоя мама знову купила нам простирадла – бо “ті, що я вибрала, неестетичні”», — сказала я Борису. Він знизав плечима: «Ну вона ж краще знається». І тоді я вперше подумала: може, я тут – зайва?

«Твоя мама знову купила нам простирадла - бо “ті, що я вибрала, неестетичні”», — сказала я Борису. Він знизав плечима:…

G Natalya

«65 000 гривень, Віро, ти уявляєш, яка це халява?!» – радів Антон, ніби виграв лотерею, а не розтринькав наш фонд на Японію за два дні. Я дивилась на нього й думала, чому я — єдина, хто взагалі знає ціну нашим мріям

«65 000 гривень, Віро, ти уявляєш, яка це халява?!» - радів Антон, ніби виграв лотерею, а не розтринькав наш фонд на…

G Natalya

– Марино, на якому ти місяці?, – запитала бабуся так голосно, що тиша стала різкою, як тріщина в склі. Я встигла лише ковтнути повітря, перш ніж татовий сміх обірвався, а мамина рука застигла на півдорозі до торта. Вони не знали. А далі події покотились так, що повернути все назад було вже неможливо

- Марино, на якому ти місяці?, - запитала бабуся так голосно, що тиша стала різкою, як тріщина в склі. Я…

G Natalya