На другому шарі “Олів’є” і тостах за “міцну родину” мій чоловік підняв очі від тарілки і спокійно сказав: – Софіє, а може, ми вже й не пара? – Все стихло. Навіть тітка Марта, яка говорила без перерви з 2003-го, замовкла з виделкою на півдорозі до рота. А я стою з салатницею в руках, у вишиванці, серед родини – і думаю, чи то мені почулось, чи зараз буде гучний фінал усіх наших “тиждень не сварились”. Саме з цієї фрази і почався поворот, який привів мене в Тернопіль, до мами, а його – в глибоку розмову з куркою на ім’я Рябка
На другому шарі "Олів’є" і тостах за "міцну родину" мій чоловік підняв очі від тарілки і спокійно сказав: – Софіє,…