Що чоловік собі надумав – не можу зрозуміти, тому й пишу сюди. Мені здається, десь мене збираються обвести навкруг пальця з цією нерухомістю, от самі посудіть. Розповім спочатку. У мене з чоловіком Василем досить велика різниця у віці. Мені 35 років, чоловіку 57. Свого часу рідня дуже мене відмовляла від такого шлюбу, але я нікого не послухалася, бо між нами з чоловіком було велике кохання. потім з’ясувалося, що чоловік просто не хотів витрачати свої гроші і обманював мене. Я просто випадково дізналася, що на банківському рахунку у Василя є сума, вдвічі більша за вартість квартири
Що чоловік собі надумав – не можу зрозуміти, тому й пишу сюди. Мені здається,
Та він же мені нічого не сказав! Я і не знала, куди понесло невістку, а коли побачила її соцмережі, усіяні гламурними фоточками з Парижу, мене аж підкинуло! То ось навіщо мій Дмитрик взяв відпустку на два тижні! Я примчала одразу і таке побачила, що в мене просто очі на лоба. Аж підкинуло всю, коли бачила сина то на кухні, то з пилососом. Та щоб мій чоловік, пухнастих йому хмаринок, хоч коли того віника взяв чи картоплі почистив – та ніколи в житті, для цього в хаті жінка є! От приїде ця мадам! А я до того часу зроблю все, аби переконати синочка, що йому інша дружина потрібна
Я і не знала, куди понесло невістку, а коли побачила її соцмережі, усіяні гламурними
А чому я повинна свої гроші вкладати в квартиру, яка навіть тобі не належить, мовчу вже про себе, Іване?, – почала я обурюватися. – Та твоя мама, якби мала хоч трохи совісті, то б не на себе вже її переоформляла після чоловіка, а відразу на сина. – Ой, не починай. Мамі ще сімдесяти немає. Вона молода і здорова. – Отож бо й воно… ще нас переживе, – сказала я, але вже про себе, бо як-не-як, а вона мама мого чоловіка. Ще образиться
– А чому я повинна свої гроші вкладати в квартиру, яка навіть тобі не
Нова дружина не пустила тата до мене на весілля. Я з цього приводу була дуже засмучена, а в кінцевому результаті я образилася і ми не спілкувалися і не бачилися двадцять років. Я не розумію, як тато замість того, щоб спілкуватися з рідними онуками, будував будинок для нової сім’ї. Але момент зустрічі відбувся і він був запланований. Я не думала, що все так закінчиться. Мені дуже жаль, але виправити помилку тата вже не вдасться, на жаль
Нова дружина не пустила тата до мене на весілля. Я з цього приводу була
Я ще в Італію не добралася, але вже в уяві малювала, що там мене помітить красивий Італієць і запропонує свою руку і серце. Я ж для нього буду готувати його улюблені страви і доглядати за хоромами. Дещо таки збулося, але якось не все так склалось кольорово. Так, мене помітив італієць, і я навіть йому сподобалась, але по-перше, він мені в дідусі годиться, а по-друге, в нього сім’я, діти, онуки і я працівниця в його домі, а не дружина
– Мамо, скажи мені де живе тато в тій Італії? Я поїду до нього.
Спостерігаючи, як чоловік колупає пасту, яку зазвичай дуже любить, і розумію – щось не так. Пасту Влад полюбив після Італії, дек нам якось пощастило побувати разом цілий тиждень – мені тоді дали подвійну премію на роботі і ми змогли дозволити собі таку відпустку, а сина залишали моїй мамі. Більше закордонних відпусток у нас не було, але я навчилася готувати всі італійські страви дома, щоб радувати коханого чоловіка і всю родину. І ось через 16 років на мій погляд щасливого шлюбу, почалося відбуватися щось не те, а саме з чоловіком. Я стільки вислухала! І того в нього нема через мене, і того нема. Моя мама і друзі говорять, що я маю зробити все, аби повернути чоловіка
Спостерігаю, як чоловік колупає пасту, яку зазвичай дуже любить, і розумію – щось не
Віка на рік старша за тебе, ще й з села! Невже ти не можеш знайти і одружитися на місцевій панянці, як я? Он, ти тільки глянь на мою Інку! Ну золото, а не жінка, – говорив я брату. Тепер я дуже шкодую за ці слова, бо в брата з роками життя налагодилося, а ось в мене все котиться в прірву. Недавно мама до Івана їздила. Я ж зателефонував, щоб спитати, як справи. – Ой, Павлику. Все добре! Іван мене на вокзалі зустрів. Дома в них такий затишок. Віка на своїй кухні такі шедеври готує. –  А я сиджу в нашій однокімнатній квартирі і з пательні яєшню їм
– Віка на рік старша за тебе, ще й з села! Невже ти не
А давайте свято зробимо, в честь мого приїзду до вас, і купимо тортик. Як вам ідея?, – сказала їдучи в автівці свекруха. – В нас багато їжі дома. Я ж готувалася до вашого приїзду, Віро Гаврилівно. А тортик можна завтра купити, якраз на вихідні, буде нам до чаю, – відповіла я свекрусі, але по її мовчанні ми зрозуміли, що таки прийдеться зробити круг і заїхати в магазин за тортом. Вже не буду описувати те, як ми вибирали той торт. І ось цей момент, всі продукти на ленті, ми ж пропускаємо Віру Гаврилівну, щоб та розрахувалася, але бачимо по її поведінці, що вона і не думає цього робити
– А давайте свято зробимо, в честь мого приїзду до вас, і купимо тортик.
Алло, про що ти? Який продаж квартири? Ти живеш в гарному районі, недалеко від парку, куди можна піти з онуками на прогулянку. Все ідеально, є ліфт, великий балкон, чого ще бажати? – Саме так, – сумно всміхнулася сестра. – Ти говориш про мій комфорт чи про потреби моїх дітей? Тому що якщо це останнє, ти маєш рацію. Для них це другий дім. – Алла таки переїхала на другий кінець міста. А недавно я її зустріла і ледь впізнала. Виявляється, сестра збирається на відпочинок до моря
Я з подивом спостерігала за діями двоюрідної сестри, з якої діти зробили няньку і
– Віко, ну які діти? Про що ти? В мене ж є від першого шлюбу дочка, я знаю що це таке. Давай присвятимо життя одне одному, – сказав мені Олександр. Я була молода і закохана, не сприйняла слова коханого всерйоз, думала, що мине ну рік, ну два, і він змінить свою думку. Але цього не сталося. А від батьків тільки й чую: “Коли діти? Годинник цокає!” Є в мене одне на думці, але чи правильно це!
– Віко, ну які діти? Про що ти? В мене ж є від першого

You cannot copy content of this page