Одного дня я знайшла “заначку” свого Гриші в стодолі. Вечері я приготувала смачну вечерю і стала приговорювати. “Я вже тиждень, як тобі даю один порошок. Якщо ти відчуєш, що “біленька” вже ніби й не “біленька”, то це початок. Навіть нюхати не можна, не то пити”. Після моїх слів Гриша пішов до стодоли “підкріпитися”, але там його чекало розчарування. По нині на “біленьку” і не дивиться. Більш того, ми автівку купили
Одного дня я знайшла "заначку" свого Гриші в стодолі. Вечері я приготувала смачну вечерю і стала приговорювати. "Я вже тиждень,…