X

У мами моєї дві квартири в Чернівцях, в одній жила я з дітьми. У березні минулого року мама наполягла на нашій з дітьми евакуацій в Польщу до тітки. Та якби ж я знала, яке вона розведе «заробляння грошей» за нашої відсутності! І що тепер робити? У тітки, сестри мами, яка давно обжилися під Варшавою, складний характер, втім, як і в моєї мами. Тітка Тома заміжня за поляком, але дітей у них немає, вони звикли до тиші і ідеального порядку, які ми, звісно, порушили. Ну але дякувати їм, ці місяці вони якось витримали, а більше ми залишатися не могли: мене на роботі поставили перед фактом: моя віддалена діяльність більше керівництво не влаштовує і треба або повертатися й працювати в офісі, або звільнятися. Нам з дітьми вже давно хотілося додому, тому рішення було однозначним

У мами моєї дві квартири в Чернівцях, в одній жила я з дітьми. У березні минулого року мама наполягла на…

M Alena

Свекруха Антоніна Петрівна в мене в цілому непогана жінка. Живе на сусідній вулиці, частенько щось допомагає, з дитиною посидить. Ну але дивна. Ну просто геть дивна!бувають у неї свої причуди, та ще й які! Наприклад, святкували минулими вихідними рік синочку. Так вона поклала дитині (коли стрижуть, і дитина вибирає, “ким буде”) келишок та запальничку, хоча я сказала що таке класти не буду. Причому, підклала по тихому. Вона найголосніше кричала, не класти такі речі не можна ні в якому разі, не дай Бог, дитинка вибере! Ну, то ж дитинка дочки, що тут казати

Свекруха Антоніна Петрівна в мене в цілому непогана жінка. Живе на сусідній вулиці, частенько щось допомагає, з дитиною посидить. Ну…

M Alena

Іван в неділю відкрив холодильник і в кутку побачив кабачок і перчину, які він купив на початку тижня, але я про них забула і вони підгнили. Після буркотінь на мене, Іван набрав номер тещі, моєї мами, і сказав, що та мене погано виховала, бо я продукти, а в тому числі і його зарплату, спускаю на вітер. Мамі після його дзвінка стало так зле, що тато швидку викликав. І я б зрозуміла його, якби в нас грошей не було. Вони є – в шухляді, чекають “чорного дня”

Скупий чоловік подзвонив до моєї мами, бо я "транжира" - в холодильнику Іван знайшов підгнивший кабачок і перчину. Ну забула…

G Natalya

Я живу в селі, все своє, з городу. Невістку я, звичайно, не любила, чіплялася до Насті, придиралася, не завжди до неї була справедливою. На мою думку, Настя так собі готувала для мого сина, могла би набагато краще старатися! Прибирала теж поганенько, не мила раз на тиждень вікна, та й підлогу не щодня. Але й жаліла, не без того. І ось що вона піднесла мені, слів просто нема! Само собою, на ювілей я Настю запросила. А дочка в мене багата. Доводилося ганчірками закривати дірку в стрісі минулої зими. Хоча від цього було користі як з козла молока. І ось насувається нова зима, і що робити?

Невістку я, звичайно, не любила, чіплялася до Насті, придиралася, не завжди до неї була справедливою. На мою думку, Настя так…

M Alena

Живемо в маленькому райцентрі на Хмельниччині. Мені 72, та я ще жвава, повна сил, дякувати Господу. Невісточці Любочці – 49, синочок Україну захищає, молимося за нього. І тут Люба з новиною! Люди, я просто літаю як на крилах! Ми прекрасно розуміємо, що хтось нашу родину не зрозуміє, а хтось добрим словом підтримає. Справа у тому, що у нас таке сталося в родині, не можу не поділитися! Я невісточку інакше як донечкою не називаю. Любочка у нас сирота, тому як тільки вона з’явилася в житті Назара і нашому, ми з чоловіком намагалися бути їй за батьків, дати ту родинну любов і турботу, яких вона не знала в дитинстві. Зараз мій синочок Україну захищає, його мобілізували у квітні, молимося за нього і чекаємо

У нас таке сталося в родині, не можу не поділитися! Живемо в маленькому райцентрі на Хмельниччині. Мені 72, та я…

M Alena

Сестра сказала, якщо я не допоможу, то вона свого синочка на виписку одягне в рожевий комбінезон, бо попередні у неї три дівчинки. Мені шкода Юлю. Як не крути, а ми з чоловіком дуже гарно живемо і маємо змогу придбати все необхідне. Але мама і слухати цього не хоче. “Нехай “диванний” чоловік підіймає “п’яту точку” і йде працювати. Чого ти маєш дбати за їх дитину?” Я хотіла допомогти, щоб ніхто не знав, але мій чоловік сказав, щоб я і сто гривень з хати не брала

Сестра сказала, якщо я не допоможу, то вона свого синочка на виписку одягне в рожевий комбінезон, бо попередні у неї…

G Natalya

Сестра в мене дуже дивна, як можна так жити тільки для себе? Її 48 років, сім’ї немає, вихваляється тими грошима своїми – сяде й перераховує свої пачки євро, гривні. Каже, що заробляє 120 000 тисяч на місяць на своїх двох роботах. Квартиру купила, нову машину, по салонах краси весь час, купу процедур для догляду і молодості робить. А толку, якщо вона все одно нікому не потрібна? Ні чоловіка, ні діточок, ні друзів щирих – лиш вона та її гроші. Для кого живе? Племінників подарунками не балує, друзям не допомагає, сидить зі своїми грошима. Вчора забігла до Олі увечері, а вона сидить їх рахує на своїй розкішній кухні, обклалася банкнотами. Я й запитала, чи не позичить мені 30 тисяч гривень на ремонт машини

Ми з Вінниці, нас у родині три сестри. Дві н0 нормальні, одна - геть не така як ми. Батьки ростили…

M Alena

Я попереджала невістку й сина, що не готова ставати бабусею, бо мені за роботою, вгору нікуди глянути, особливо зараз. У мене книги, подруги, спортзал, йога, театр. Та невістка попри мою волю вирішила привести на світ дитину, а тепер я погана, що не допомагаю, поки син служить! Мене інше цікавить: чому вимоги тільки до мене? Чому, наприклад, мама Віки, яка з чоловіком живе в селі на Волині, не може все облишити на якийсь час і приїхати допомогти дочці? Чи худоба й город свасі важливіші?

Я попереджала невістку й сина, що не готова ставати бабусею, бо мені за роботою, вгору нікуди глянути, особливо зараз. У…

M Alena

Оце мене вже остаточно переконало, що моїх дітей треба провчити! Зараз мені 71 рік. Я при здоровій пам’яті, сама собі даю раду, але сили вже не ті. Півроку тому в мене почалися якісь запаморочення. Лікарі сказали, що мені потрібний звичайний догляд для мого віку, свіже повітря та мінімальна активність. Тоді мені стане легше. Здебільшого я здорова. Хороші новини, правда? Але, якщо розібратися, це не так. Справа в тому, що доглядати мене нікому. Навіть просто сходити в магазин по хліб я мушу сама. Хоча за дві вулиці від мого будинку живе син із сім’єю. А якщо проїхатися ще кілька кілометрів – живе дочка. І обоє вони відмовили мені. Кожна з їх квартир переписана на мене. Я їх виселю! Може, подорожуватиму. А може, запишуся до якогось елітного пансіонату. Дуже їм це не сподобалося. А я що, боятися їх маю? Все згідно із законом, крім того, це я своїм трудом ці квартири заробила. Разом із батьком. Тож просто заберу своє

Зараз мені 71 рік. Я при здоровій пам'яті, сама собі даю раду, але сили вже не ті. Півроку тому в…

M Alena

Після звістки про недугу Ліди Семенівни, мій чоловік запропонував віддати її в будинок пристарілих. Я була обурена. І тут Мар’ян вирішив просто піти з дому. Спочатку я подумала це тому, що я не хотіла таке робити зі свекрухою. Аж тут раптом подзвонив телефон, і з нього заговорив жіночий голос. Я зрозуміла, що насправді причина зібрати свої речі – інша жінка. Я відпустила чоловіка. Але коли залишилася сама то зрозуміла, що це не варіант. Адже все-таки ми маємо спільну дитину, а я живу в його квартирі

В мене дитинство далеко не найкраще видалося. Жила без матері. Батько хоч і намагався, але не міг дати тої ласки,…

G Natalya