Вчора я назбирала цілий кошик огірків, і дзвоню Галині, щоб мені мою книжку принесла, яку я їй недавно дала, щоб вона собі рецепти попереписувала. А вона мені: “Не знаю, де поділа”. Ну то взагалі, ні в які ворота не влазить. Та ця книжка мені від прабабусі ще дісталась, а вона взяла тай загубила її. Цілий день шукали так і не знайшла. Огірки мої повсихали, аж наступного дня все прояснилось
Галина, моя сусідка, вже через два роки, як на пенсію вийде, а досі себе поводить, як мала дитина. Живе вона…