Батько моєї дитини платить щомісяця за мовчання. Він одружений. І я мрію про те, щоб моя дочка одного разу зустрілася з татом
Андрій платить стільки, що мені навіть не доводиться працювати, і я нічого не повідомляю його дружині. Але він ніколи не хотів бачити Анну… Я надіслала їй фотографію лише один раз – тоді він зробив додатковий переказ. Чи слід брехати, що тата немає вже на цьому світі? Чи я повинен розбити серце дитини правдою?”
Я дочку виховую вже 4 роки. Я хотіла б написати, що у мене все чудово, і що мені не потрібен чоловік, але це не правда. Щодня я стикаюся з власною безпорадністю та самотністю, і з тих пір, як Анна ходить у дитячий садок, її запитання щодо тата стали дуже частими.
Кожного разу після таких запитань я плачу цілу ніч…
Андрій був моїм начальником, коли я пішла на свою першу роботу. Я потрапила до відомої редакції і подумала, що схопила Бога за ноги. Робота мрії, і гарний керівник, який явно почав зачаровувати мене…
Тоді я не знала, що Андрій одружений.
Я також не знала, що він не пропускав повз себе жодної спідниці. Він фактично обгорнув мене ласкою, ніжністю, подарунками. Я просто не втрималась.
Через декілька місяців таких зустрічей я зрозуміла, що ношу під серцем дитя.
Врешті-решт, Андрій сказав, що дасть грошей… Тоді я не могла повірити, що він так нахабно чинить зі мною та нашою дитинкою. Я таки надіялась, що все якось зміниться. Але того не сталося. Вже на наступний день його ставлення до мене змінилося…
В столовій я зустріла Інну, вона глянула, як я поправляю макіяж і сказала.
– Я розумію, що ти закохалася у Андрія Петровича. Але з того нічого доброго не вийде. Він кидається на все, що рухається. Він ще не пропустив повз себе жодної спідниці. Чому, на твою думку, ти так швидко влаштувалась на роботу, не маючи досвіду? Ти гарненька і маєш гарну фігуру. Не думай, що твоя кваліфікація зачарувала його. Пам’ятай, тільки не переходь з ним границь. Ну, ти ж розумієш про що я? До того ж, звичайно, у Андрія є дружина. З якою він нібито дуже щасливий. І до речі, вже скоро у нього з’явиться друга дитина.
Після цих слів вона пішла в офіс, а я залишилася геть спустошена. Я не могла уявити, що людина, яка з такою ніжністю на мене дивилася, насправді геть інша.
У зраді Андрія не моя вина, я не знала, що він одружений. Мені нічого не залишалося робити, як віддати його дружині. Та самій було так важко, бо я справді в нього закохалася.
Я навіть спробувала влаштуватись на іншу роботу, але мене ніхто не брав, і ось тут і підтвердилися слова Інни.
Вмить надія, що мій коханий змінить свою думку до мене і дитини зникла. В голові раз у раз повторювалося – У нього є дружина…
Довго в його фірмі я вже не пропрацювала.
– Ти повинні піти. Ми не можемо більше працювати разом, ти розумієш. Я кожного місяця буду надсилати тобі гроші, але ніхто не може дізнатися, що я батько твоєї дитини. Ти повинні знати, що я одружений… Мені не потрібні проблеми. Гадаю, ти розумієш, що ми не будемо разом.
Я хотіла закричати від горя, але нічого не сказала. Яким був мій вихід? Я розрахувалася з роботи.
Андрій і справді дотримав слова і переслав мені перші гроші. Сума була значно більша, тому про роботу я вже й не думала.
Анна народилася здоровою дитинкою.
Спочатку це було непросто. Мої батьки були дуже розчаровані тим, що їх дочка так швидко зіпсувала кар’єру, і вона мовчить про батька дитини. Мама плакала, що все село на них показує пальцем. Це мене не дуже вразило – що я мала робити? Мине кілька тижнів, і сусіди знайдуть цікавіший предмет для пліток.
Пізніше Анна стала їх зіницею ока. Це була перша внучка – мої молодші сестри ще не заміжні. Гроші від Андрія забезпечили наше життя на хорошому рівні. Я не намагалася змусити його зв’язатися з нами. Коли Анні було 3 місяці, я єдиний раз надіслала йому її фото у Facebook . Він не відписав, але зробив додатковий перевід грошей того дня, чого не було в плані. З його профілю я знаю, що у нього вже троє дітей.
Анна ніколи не питала про свого тата. Та кілька місяців тому вона почала ходити в дитячий садок і задавати незручні питання. Тато на небесах? Його забрали ангелики? Чи повернеться колись тато?
Я відкидаю ці питання, швидко змінюючи тему. Але у мене починає закінчуватися сила. І я не знаю, чи добре, що Андрій так легко купує мовчання…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
