Анна виявилася одна в чужому місті, з дитиною на руках, вона дуже сильно посварилася з батьками й поїхала з нареченим в інше місто.
Анна вийшла заміж і через рік у них народився малюк, вони жили непогано, а потім чоловік зібрав речі і сказав:
– Наша помилка в тому, що ми зустрілися занадто рано, прости але я зустрів жінку, я хочу з нею прожити все життя!
Він пішов, не залишивши нічого, крім знімною квартири, залишалося два тижні до оплати. Малюкові на той момент виповнилося три, але хто дасть місце в садку, вони не з цього міста, тут своїм не вистачає та й прописки у них немає.
Анна не стала розкисати, вона пішла роздавати листівки та й синові корисно повітрям дихати, так минуло два тижні, господиня квартири сказала, що завтра крайній термін і потрібно платити, Анна не змогла. Господиня їх вигнала і поскаржилася до органів опіки, у Анни забрали сина, вона пошептала йому наостанок:
– Пробач синку, я тебе дуже сильно люблю, я обов’язково заберу тебе, не переживай мама тебе не кине!
Анна ночувала на вулиці, відкладаючи кожну копійку, вона їла раз в два дні, так вона змогла назбирати грошей на квиток, але вирішила купити телефон і подзвонити батькам (здивувавшись самій собі, чому ця думка не прийшла їй в голову раніше…), батько вилетів в цей же день, Анна стояла у Аеропорту і чекала його, коли батько побачив Ганну, він бувздивований, худа, сіра, одяг брудний.
Тато зняв номер в готелі, але Анну не хотіли пускати, батько запевнивши, що все нормально, провів дочку. Він відправив її в ванну, сам замовив вечерю.
Анна вийшла з душу, відразу накинулася на їжу, батько дивився на неї з очей текли сльози, а мозок видавав картинки з анютиними дитинства.
Ось він перший раз її побачив, він так мріяв про доньку, а ось Анюта зробила перший крок, перше слово – тату, Анютка перетворилася з незграбної дитини в біляву дівчинку, потім садок, школа, а ось і випускний, його красуня дочка, білява красуня, інститут і цей пройдисвіт.
– Анна або він або сім’я, якщо ти з ним поїдеш, можеш забути нас! Анюта грюкає дверима. А через чотири роки дзвінок: – Татусю допоможи мені! А зараз його улюблена дівчинка сидить вся худа та їсть їжу, як ніби не разу в житті не їла.
Анюта розповіла все татові, батько кинувся в дитячий будинок, потім вилетів назад, а повернувшись з усіма необхідними папірцями, забрав онука.
Анюта з сином поїхали разом з татом додому.
Але тато ще неодноразово літав в нещасливе місто, а у сина Анюти незрозумілим чином з’явилася квартира в місті, будинок у моря.
Анюта думала, це тато купив, а це відкупився колишній, тато його сильно налякав і той був згоден на все…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
