fbpx
життєві історії
Бабуся чоловіка: «Щось не влаштовує? Я квартиру міську забрати можу. Он – онукові віддам або на правнучку перепишу

Приїхали ми на вихідні в село, до бабусі чоловіка в гості. Євдокія Арсеніївна – найкраща бабуся в світі. І мене, на відміну від сестри і матері чоловіка, вона дуже любить. Джерело

Євдокія Арсеніївна кілька років тому кликала нас з чоловіком до себе жити, але з переїздом ми запізнилися: свекруха, дізнавшись про пропозицію матері, швиденько підметушилась і поселила до своєї матері свою старшу дочку, незважаючи на протести літньої жінки.

Ми з чоловіком не стали довго сумувати і взяли іпотеку. Сестру чоловіка, Агату, суспільство власної бабусі дуже напружувало і вона її вижила в старий будиночок в селі, варто було бабусі вийти на пенсію.

Ми хотіли забрати позитивну бабулю до себе, але вона відмовилася:

– Мені і там буде добре. Головне – від цих подалі, – обнявши мене на прощання, бабуся відбула на нове місце проживання.

А під «цими» вона мала на увазі свою дочку і внучку. Ми з чоловіком зробили ремонт у бабусі в будиночку, провели їй газ. Будиночок був оформлений на бабусине ім’я, тому ми не хвилювалися, що хтось може прийти і її вигнати. Поки я була в декреті, ми з донькою проводили у коханої бабусі все літо безперервно.

Чоловік поставив баньку, альтанку. За допомогою сусіда він спорудив маленьку дитячу площадку: невелика пластикова гірка, пісочника і гойдалки. Бабуся завжди зустрічала нас разносолами – так вийшло, що жінки в родині чоловіка рано народжували, тому бабусі 60 стукне тільки в наступному році, тому вона у нас ще ого-го!

Навіть заміж видати не соромно. Цього року доньці пішов четвертий рік і мені довелося вийти на роботу. Доньку ми відправили в міні-ясла на дому, подруга порадила – у неї син туди ходив.

З бабусею ми зідзвонювалися і навіть листувалися повідомленнями – вона у нас сучасна, у неї навіть планшет є. У вихідні зібралися ми до бабусі, скучили – жах як.

Завантаживши половину багажника подарунків, акуратно розмістивши намальовану для бабусі донькою картину, ми сіли в наш автомобіль і вже через сорок хвилин ми під’їхали до будинку.

На ділянці перед будинком коїлося щось: за альтанці валялися порожні банки від пива, залишки м’яса, миски, немиті шампури і решітка, мангал був перевернутий, гірка була тріснула, всюди валялися недопалки, а в пісочниці спав, згорнувшись в клубок, брат чоловіка Агати.

Підійшовши до дверей, я почула крик Агати:

– Ти що, стара, де ходиш? Води мені принеси, я сказала! Що ні зрозумілого?

Я віддала доньку чоловікові і увірвалася в будинок, благо двері були відчинені. Агата, ця королева, зволила лежати на бабусиній ліжка, приклавши руку до голови. Я підбігла до неї, взяла за патли і прошипіла: – А ну-ка повтори, що ти сказала? Так як у тебе язик повернувся?

Швидко вибачилася і пішла геть! Вона почала вириватися, кричачи: – А ти тут хто така? Не твоя справа, як хочу, так і разговаріваю.Тебя забула запитати! Я виволокли її з ліжка і кинула на підлогу.

Читайте також: Якщо вам подобається випічка, в які багато-багато маку, це ваш рецепт! Приготуйте: смакота неймовірна!

Озирнувшись, я побачила що в будинку нітрохи не чистіше, ніж на вулиці. Від подальшого побиття Агату врятувала Євдокія Арсеніївна:

– Мила, приїхала, нарешті! А ці з’явилися вчора, я говорю – їдьте, онук з дружиною приїдуть, а вони – ми тихенько у дворі посидимо і поїдемо, упіліся, вломилися. Вона телефон відібрала, щоб я не подзвонила вам.

Кричали всю ніч. Я міцно обняла бабусю:

– Зараз ми пояснимо, як треба себе в гостях вести.

– Не треба, нехай іде з миром. Прибратися б, – зітхнула бабуся.

Прибирали Агата з чоловіком під наглядом мого чоловіка. А я ще й грошей витребувала на нову гірку. Ми проводили непроханих бабулених гостей не дивлячись на їх голосіння:

– Як я за кермо сяду? Перегар за версту, прав позбавляти. До речі, чоловік, що спав у пісочниці, так і не прокинувся – вони його так посадили на заднє сидіння і поїхали.

Світ в  будинку був відновлений. А от увечері Агата знову з’явилася, та не одна, а в компанії матінки.

– Якого … ти командуєш тут? – накинулася на мене свекруха.

– А ну-ка цить! Сама-то краще чи що? Казала тобі – пороти Агатка треба! Це – мій будинок, і мені вирішувати – хто тут командує, а хто ні. А щось не влаштовує, я і квартиру міську забрати можу. Он – онукові віддам, або на правнучку перепишу.

Залиште мене в спокої! Я вас не кликала! – розлютилася Євдокія Арсеніївна. Свекруха, не чекала від мами такої відсічі, ретирувалася з Агатою на пару. Сподіваюся, не скоро вони знову зберуться провідати бабусю.

facebook