fbpx

Бабуся, яка прийшла до мене в офіс, була дуже приємною співрозмовницею. Окрім того, що вона говорила про квартиру, яку планувала продати, вона розповідала ще різного роду історії, починаючи з її важкого дитинства. Я ж то в той час не розуміла, що тут то і потрібно задуматися. За деякий час я знайшла на нерухомість Катерини Максимівни клієнтів. Та не все в цій історії пройшло гладко

Бабуся, яка прийшла до мене в офіс, була дуже приємною співрозмовницею. Окрім того, що вона говорила про квартиру, яку планувала продати, вона розповідала ще різного роду історії, починаючи з її важкого дитинства. Я ж то в той час не розуміла, що тут то і потрібно задуматися. За деякий час я знайшла на нерухомість Катерини Максимівни клієнтів. Та не все в цій історії пройшло гладко.

Одного разу до мене в агентство прийшла бабуся і попросила допомогти їй з продажем квартири. Катерина Максимівна хотіла переїхати в село до своєї подружки. Мовляв, там природа і свіже повітря.

Я призначила їй час для огляду нерухомості. Катерина Максимівна дуже красиво зі мною спілкувалася і справила приємне враження.

Вона розповіла, що живе одна, і попросила поквапитися з пошуком покупців, адже подруга її вже зачекалася.

Я зробила фото, створила оголошення і почала шукати покупця.

Через кілька тижнів мені зателефонували люди і захотіли подивитися квартиру бабусі. В цей же час я підібрала для Катерини Максимівни кілька варіантів нерухомості в селі, адже вона хотіла продати квартиру і в цей же день переїхати в нове житло.

Я приїхала до неї, щоб показати будиночки, а вона накинулася на мене:

– Куди ти везти мене збираєшся? Що ти хочеш від старої жінки? Я нікуди не хочу переїжджати!

Вона зачинила двері. Я отетеріла від такого розвитку подій. Я подзвонила покупцям квартири і скасувала зустріч. Наступного дня я набрала її, і вона уточнила, що переїжджати в селище не планує. Я знесла оголошення і забула про цю історію.

Минув рік.

Мій колега підійшов до мене і показав фотографії квартири його нового клієнта. Я здивувалася, адже впізнала планування. Це була нерухомість Катерини Максимівни!

Повторилася така сама історія. Перед самою угодою бабуля знову включила задню передачу і в грубій формі відправила мого співробітника куди подалі.

Минув ще один рік.

Я шукала квартиру для іпотечного клієнта. Аналізувала варіанти – знову натрапила на знайомі апартаменти. Ріелтор підтвердив, що ця квартира продається. Коли я запитала, чи не Катерина Максимівна її продає, він дуже здивувався.

З того часу квартира часто світилася в стрічці. Старенька так розважалася на старості років, їй просто не вистачало спілкування з людьми.

Мені здається, що рано чи пізно вона наткнеться на не дуже добросовісних людей.

А що буде, коли вона й справді продасть квартиру? Потім буде виганяти мешканців?

Ось так ось люди на старість літ розважаються…

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page