Жив я в квартирі, яка дісталася мені від бабусі.
Бабусю я дуже любив, вона мене виховала – батьки постійно моталися по відрядженнях. Але пішла бабуся несподівано для всіх, і для себе теж – просто не прокинулася вранці, хоча ввечері була повним бодрячком. Ніхто не встиг попрощатися, але одного разу…
Бабусю провели, я вступив в спадок, переїхав в її квартиру, почалося самостійне життя студента. Батьки подарували мені старенький Жигуль, на все інше я заробляв сам – ремонтував потроху техніку – монітори, телефони та інші дрібниці. На їжу і оплату квартири вистачало, іноді батьки підкидали, але грошей завжди було впритул.
І ось одного разу я проспав, підскочив і полетів до інституту. І потрапив в аварію – понесло мене на слизькій дорозі і машину я розбив, а сам вдарився серйозно рукою і про роботу з дрібними деталями довелося забути надовго.
Потім захворіла мама, та так серйозно, що знадобилися великі гроші. Я взяв академічну відпустку пішов працювати до знайомого комірником на склад, щоб хоч якось допомогти мамі. Але цього було мало і тоді ми з сім’єю вирішили продати бабусину квартиру, мені було шкода шалено, я прийшов туди ввечері, сів посеред кімнати і довго спілкувався з бабусею – просто в порожнечу розповідав про те, як закрутило життя, просив вибачення, що не зможу уберегти її квартиру… І ліг спати.
А вночі мені наснилася бабуся – вона сиділа біля старовинного круглого столика, на одній ніжці, що завжди стояв в кутку в якості підставки під велику і гарну квітку.
Бабуся рукою намагалася зрушити горщик з квіткою, але у неї не виходило, вона покликала мене, і коли я почав рухати цей горщик, я прокинувся. Сон був настільки чіткий, як наяву. Я підійшов до столика, оглянув його, нічого не побачив, про всякий випадок полив улюблену бабусину квітка і пішов на роботу.
Наступної ночі сон повторився з точністю до деталей, тільки тепер бабуся наполегливіше рухала горщик, докірливо поглядаючи на мене.
Вранці я знову оглянув столик, заліз знизу і нічого не знайшов. Третій сон був такий самісінький, як і попередні – бабуся штовхала квітка зі столу, і цього разу вазон впав, розбився, бабуся посміхнулася і я прокинувся.
Побіг до столика, прибрав з нього горщик і уважно оглянув стільницю. Побачив, що в центрі явно вставлений був круглий шматок з іншої деревини, я підчепив його ножем і побачив отвір, що йде в ніжку столика, перевернув столик і з отвору випав мішечок, в якому були ювелірні прикраси і царські золоті червінці.
…Після продажу всіх скарбів, грошей вистачило і на лікування мамі і мені на хоч і стару, але гарненьку машину, і квартиру не довелося продавати.
Я тепер щоразу, як заходжу в квартиру, вітаюся з бабусею і кажу їй дякую.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
