Батько виховував Валю один, маму дівчинка не пам’ятала, вона їх з татом залишила та поїхала, коли дівчинці було 1, 5 роки.
Татко, як міг, так і виховував дівчинку. Але на роботі у тата зарплату почали затримувати.
Батько ставав дратівливим, і ось одного разу Валя захотіла зробити татові подарунок. Дівчинка взяла дорогий папір для пакування подарунків і всю використала.
Вона зробила коробку, обклеїла її цим папером, підійшла до улюбленого тата і сказала:
«Тату, я тобі дарую подарунок».
Батькові стало не по собі, він зворушився, зазирнув у коробку, а вона виявилася порожньою. Чоловік глянувши, сказав:
«Ти, що не знаєш, що дарувати порожні подарунки, не можна, вона ж порожня, тільки дарма використала папір».
Дівчинка відповіла:
«Татусю, вона не порожня, там, тобі мої, поцілунки».
Батькові стало соромно за свою поведінку. Він міцно притиснув свою улюблену принцесу.
Минув час, Валя виросла, вийшла заміж, у неї все добре, а тато часто дістає цю коробочку, відкриває її і йому здається, що й справді звідти летять поцілунки його принцеси.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
