fbpx

Батько залишає доньці дві квартири, а сини самі хай заробляють!

У моєї приятельки ситуація не приємна. Хоча особисто її, це начебто не стосується. Її чоловік є сином від першого шлюбу. Батько його в принципі ніколи не виховував, пішов від матері, коли дитина тільки народилася.

Років до 5 її чоловік кликав цього батька «дядьком» (він відвідував дитину іноді), йому не казали, що то його рідний батько.

Свекруха сподівалася вийти заміж, і що вітчим усиновить хлопчика. Коли надії не справдилися, йому розповіли, що «ось цей дядько твій батько».

А за цей час у батька народився ще один син у новій сім’ї (у яку він власне і пішов), а через сім років після сина – дочка.

Не вдаючись у подробиці скажу — жоден із синів не здобув вищої освіти, але той, який від другої дружини був виставлений з дому, ледве повернувшись з армії.

Скільки пам’ятає моя знайома той син, так і живе все життя на території якихось жінок. А дочці було оплачено освіту, куплено квартиру в іпотеку.

І ось тепер татко пояснив, що і їх із дружиною квартиру вони теж дочці залишуть. Старший син ні на що, звичайно, не претендує, але за зведеного брата стало прикро. Виявляється, його ще кілька років тому виписали з квартири практично в нікуди – він же дорослий, повнолітній уже давно, на вказаній квартирі не проживає.

Я ось не зрозумію, хіба можна виписати навіть повнолітнього сорокарічного мужика в «нікуди»?

Батьки пояснили це тим, що дочка має дитину тепер, а син дітей так і не нажив. Якось розбереться зі своїм життям.

Ні, я розумію, що на старшого всеодно (у нього на щастя свої квартири є, які до татуся не мали стосунку взагалі), але чому таке ставлення до сина, якого народила та сама мати що й улюблену доню?

І чому мовчить мати? Він простий робітник на заводі, втім як і їхній спільний татусь.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page