Батьки Максима живуть в селі. В них гарний будинок і сад, в якому велика альтанка. Крім Максима у батьків є ще два сина, які вже створили свої сім’ї. Того дня були всі, і брати і невістки з діточками. Всім я припала до душі, тільки не батькові. І все б нічого, бо почалась його “не любов” після однієї нашої спільної з Максимом витівки. Вона так сильно розлютила Григорія Степановича, що той навіть поїхав у моє село, щоб побільше про мене дізнатися.
З Максимом ми разом майже два роки. Все добре, живемо разом у великому місті в його квартирі, яку подарували йому батьки. Обоє працюємо, намагаємося домогтися своїх цілей і створити щасливу сім’ю.
Ми з маленьких сіл, які знаходяться не далеко один від одного. Ну і, звичайно ж, рік тому настав момент, і мій хлопець показав мене своїм батькам.
Все було прекрасно, ми їздили в гості, у них в селі величезний будинок, велика родина, два брати з дружинами і дітьми. Все було добре до моменту, коли ми всією сім’єю не пішли відпочивати в альтанку, було дуже багато рідні, мій дорослий хлопець, якому вже 30 років захотів спробувати “подиміти”. Ні, не чимось поганим, там приємні різні фруктові смаки (батько не схвалює цього захоплення, але при цьому сам любить заглянути в чарку).
І ми спробували з Максимом разом. Його стало це дратувати, він наговорив нам стільки небилиць при всіх (хоча Максим – його улюблений син), мало не вигнав нас, його ледь заспокоїли. У підсумку Григорій Степанович почав їздити по сусідству в моє село, де я жила, і збирати про мене всякі чутки.
Чого він лише не придумував, правди там мало. Після чого сказав, щоб моєї ноги у них не було, що я людина з поганої сім’ї, хоча у мене звичайна родина. Так, батьки розлучилися, але це не його справа, йому зі мною не жити.
Максим пішов проти всіх, сказав, що йому не важлива думка батька і розлучатися він зі мною не готовий, хоча його мати не проти нас, але вплинути на батька вона не в силах, вона сама каже, що все життя він такий, якщо упреться, то це марно, він має рацію і все.
В результаті пів року Максим не їздив до батьків, а вони хороші люди, багато дали своїм синам, я розумію, що батько хоче кращого для свого сина. Але мені важко. Пів року тому вони примирилися, але їздить він один туди, і вічно його налаштовують проти мене, я не знаю, як бути далі. У них постійний відпочинок там, всі невістки, діти, батьки, а я, як не з того світу.
Впевнена, що з часом нічого не зміниться, Григорій Степанович дуже вперта людина. Максима я люблю і постараюсь зробити все, щоб в нашій родині було затишно та комфортно.
Ось така моя історія. Надіюсь, все буде добре!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
