Батьки моєї дружини, крім будинку, в якому вони жили, мали квартиру. Після весілля вони запропонували нам там жити. Квартира була у власності тещі. Протягом трьох років проживання в цій квартирі ми завжди займалися її благоустроєм. Ми хотіли забезпечити себе необхідним комфортом для молодої сім’ї. До благоустрою нас заохочували і наші батьки. За півтора року після весілля народилася донька.

У дружини є старший брат. Коли ми одружилися, брат дружини жив зі своїми батьками. Мабуть, це йому не дуже подобалося у його віці. Йому тоді було близько 30 років. І через рік-два він вирішив винаймати квартиру, щоб жити окремо від батьків.

І ось тільки-но ми закінчили основний благоустрій квартири, в якій жили, теща раптом вирішила переграти всю ситуацію. Марія Павлівна почала через дружину вимагати від мене, щоб я дав їй 500 тисяч гривень. Щоб за ці гроші її син оформив собі іпотеку. За це вона обіцяла переписати свою квартиру на мою дружину.

Ще через кілька днів вона викликала на зустріч моїх батьків і почала просити у них уже близько мільйону. При цьому її синові вона просила нічого не повідомляти. Тобто вона хотіла вирішити проблему проживання свого сина за чужий рахунок, навіть не кажучи йому самому.

Ні я, ні мої батьки не мали мільйона. Все, що я зміг запропонувати своїй тещі, це двісті тисяч гривень наших спільних із дружиною накопичень.

При цьому дружина обурювалася і говорила, що не дасть цих грошей, бо платити мусять саме мої батьки, а не вона.

Мої батьки також змогли запропонувати лише сто тисяч разової виплати. І сплачувати невелику суму щомісяця. Вони вже були в пенсійному віці. Дохід у моїх батьків невеликий. Обурювало, звичайно, ще й те, що теща пропонувала мені та моїм батькам дати їй гроші за те, що вона оформить свою квартиру на свою дочку, тобто на мою дружину.

Пропозиції мої та моїх батьків тещу не влаштували. І тоді наступного дня вона зателефонувала до мого тата і сказала, що вони з тестем більше не будуть з ними спілкуватися. Вона заборонила приходити їм на свою територію, зокрема до квартири, де ми жили з дружиною.

Якось ми святкували день народження нашої донечки. Мені було неприємно перебувати у квартирі з усією ріднею тещі, і не мати при цьому права запросити своїх батьків на чужу територію. Святкувати День народження у іншому місці дружина не захотіла. Тому перед приходом гостей я пішов. Повернувся увечері, коли гості вже пішли. Тоді я зробив необдуманий вчинок, про яку потім пошкодував.

За кілька днів, коли я повернувся після роботи, дружини у квартирі не було. Вона забрала дитину та пішла до будинку батьків. Натомість у квартирі були теща із тестем. Вони наговорили мені неприємностей про мене та моїх батьків і вказали на двері. Сказали, що я тут жити більше не буду. Телефон дружини того дня не відповідав.

За кілька днів додзвонився до дружини. Вона сказала, що якщо я хочу помиритися з нею, то маю вибачитися перед її батьками. Таким чином, я повинен був вибачитися перед людьми, квартиру яких я впорядковував власним коштом, та й сам багато часу та сил на це витратив, і з якої вони мене виставили. Але тоді я вірив, що основне, що мені потрібно зробити зараз, – це зберегти сім’ю. Тому я пішов і вибачився. Не зрозуміло, за що.

Теща практично відразу ж поселила у своїй квартирі, що звільнилася, свого сина. Вона протягом року перед тим планомірно налаштовувала мою дружину, щоб ми з’їхали з її квартири. Передавала мені через неї, що в ситуації, що склалася, ми повинні піти. Мені це було неприємно. Було шкода тих великих грошей, які ми витратили на благоустрій квартири. І тому коли я своїм необдуманим вчинком дав її привід, вона ним дуже швидко скористалася. Втім, знаючи цю людину, зараз я розумію, що вона б нас все одно звідти виселила, навіть без приводу.

Ми з дружиною перебралися на орендовану квартиру. Прожили кілька місяців на ній. Але грошей на оренду житла було мало. Тому в результаті ми вирішили переїхати жити на квартиру до моїх батьків. Теща була проти того, щоб ми переїхали жити до моїх батьків, але дружина тоді підтримала мене. Та й зробити по-іншому було важко. Грошей у нас мало.

З того часу минуло три роки. Але осад залишився. Я так і не зміг визначитися, як мені тепер ставиться до батьків моєї дружини. За фактом, теща мене обдурила на пристойну суму. Звичайно, я б не став робити ремонти в її квартирі, якби знав, що як тільки ми її облаштуємо, нас звідти виставлять.

На облаштування квартири тещі було витрачено 300 000 гривень. Через якийсь час теща вирішила повернути частину грошей. Але не за ремонт, а лише за побутову техніку у квартирі. Вона повернула 100 тисяч. Але при цьому повернула гроші не мені, а дружині. Дружина віддати ці гроші мені відмовилася.

Я звернувся до тещі з питанням, чи не могла б вона віддати мені гроші, які я вклав у її квартиру. Теща сказала, що грошей не поверне, заявила, що ми й не жили в тій квартирі ніколи!

І тепер я розумію, що мені нікому більше не можна вірити. Я періодично ловлю себе на тому, що відчуваю гнів по відношенню до тещі. Весь час приходять думки, що я маю щось зробити, щоб повернути свої гроші.

Іноді я веду ніби внутрішні діалоги з цією людиною, в яких висловлюю все, що я про неї думаю. Я ношу все це в собі і не можу озвучувати. А кому? Якщо висловити це тещі, краще не стане. Мої батьки кажуть, що я сам у всьому винен. Так і є, мабуть.

Іноді, досить рідко, коли ці думки дістають мене, я говорю про це своїй дружині. Але вона не розділяє моїх почуттів. Наші стосунки із дружиною псуються. Я не можу домогтися справедливості ні від її батьків, ні від неї самої. Я не можу просто змиритися з тим, що мене обвели, як наївного хлопчика, навколо пальця. Не можу і не хочу спілкуватися з її батьками. Не можу, як раніше, повністю довіряти дружині.

Я шукав вихід із цієї ситуації, але так і не знайшов. Дружина почала говорити мені, що її втомило, що я хочу повернути гроші з її батьків, що я так ставлюся до них. Вона почала говорити, що мені ніхто і нічого не поверне. Почалися навіть ззгадки про розлучення.

Я сам дуже втомився від цього. Я вже не знаю, що робити. Продовжувати жити я так не хочу. А як жити інакше – не зрозуміло, де вихід з цього замкненого кола?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com