Більше року тому одружився з розлученою з дитиною. Смішно виглядають її спроби прищепити мені почуття відповідальності.
«Приділи увагу синові», «уроки з ним пороби», «сходи куди-небудь» – і це я чую регулярно. На цьому грунті у нас сварки, бачте, її не влаштовує моя відповідь «у дитини є тато».
Я готовий відвезти його до батька в будь-яку хвилину, тільки без виносу мозку і з’ясування відносин.
Хлопчику – 9 років, і той теж вирішив брати участь у маминих махінаціях. Перший час ліз до мене з розпитуваннями і проханнями пограти.
Чому перший час? Так, тому що я швидко пояснив йому, що з такими дурними питаннями він швидко опиниться в дитячому будинку. І залишили цей «секрет» між собою, без участі мами.
Є інтернет, книги і потрібно тільки взяти і відкрити. Не обов’язково діставати чужих дядь своїми розпитуваннями.
Але крім почуття відповідальності мене ще намагалися звинуватити. Мовляв, я мало вкладаю в сім’ю.
На дитину в середньому витрачається 10 тисяч рублів на місяць. А зарплата у мене 15 тисяч рублів, з яких 3 тисячі все таки засилають в «сім’ю», а решта 12 тисяч чесно витрачаю на себе.
Це не до мене претензії. Я не кидав нікого з дитиною, та й не збираюся зараз брати за нього відповідальність. З усіх питань відправляю дружину до колишнього чоловіка.
Чоловік не повинен тягнути на своєму горбу всю сім’ю, якщо за фактом вона йому не сім’я. Коли одружуєшся на жінці з дитиною від колишнього чоловіка, то потрібно грамотно вибудовувати кордони і правила.
А то так і провалитеся в яму боргів, претензій і невдоволень. Після всіх сварок моя мене зрозуміла і прийняла.
Фото ілюстративне з вільних джерел.
