І буває ж таке в житті. Ніби з тобою поруч людина, якій ти на 100 відсотків довіряєш, а виявляється…
Бізнес Юри впевнено зростав, а згодом, щоб приводити нових партнерів, він їздив у інші країни. Цього дня Юля як ніколи ніжно поводилась з чоловіком. В чемодан вона акуратно вискладувала сорочки та костюми. – Так не хочеться тебе покидати, – говорив він Юлі, дивлячись в її чарівні волошкові очі. Та доля ніби підслухала його. Рейс відмінили, і Юра не попередивши дружину, повернувся додому.
Юра довго не міг зустріти свою половинку. Думав, що вже не судилося і змирився з холостяцьким життям. Дівчата були. Але ту, яку хотілося б повести під вінець, все не виходило знайти. І раптом, вже будучи сорокарічним чоловіком, неочікувано зустрів ту саму.
Доленосна зустріч відбулася в магазині, куди Юра заходив після роботи, щоб купити продуктів. За касою, замість колишньої продавчині, стояла ВОНА. Юля. Усміхнена, привітна дівчина.
Чимось відразу запала вона йому в душу. Але довгий час справа далі розмов не заходила. Та й ті були дріб’язкові. Про продукти, про погоду.
Один раз Юра, попередньо перекинувши стопку для хоробрості, все-таки наважився запросити Юлю до себе на вечерю. Дівчина охоче погодилася. Вони взяли червоненьке і цукерки і пішли до нього. Вечір був чудовий.
Юля з Юрком сиділи на кухні, розмовляли, сміялися. Потім плавно перемістилося в спальню. Юра був під враженням 25-річної Юлі, що вже на наступний ранок запропонував дівчині переїхати до нього. Та погодилася.
У побуті Юля була також мила і акуратна, як і в магазині. Вона невтомно господарювала в маленькій квартирці. Натерла холостяцький барліг до блиску.
Творила на кухні кулінарні шедеври. Завжди обіймала і починала цілувати його ще в передпокої, коли він приходив. Юра літав на крилах. Розквіт і покращав.
З пропозицією руки і серця тягнути не став. Зрозумів, що про щось більше він і не мріяв. Відгуляли скромне, але веселе весілля. Запросили тільки найближчих друзів Юри. Родичів вже не було в живих. З боку Юлі був один лише брат з Тернополя. Вони з Юлею орендували квартиру у Львові.
Після почалося звичайнісіньке сімейне життя. Тихе спокійне щастя. Романтичні вечори вдвох і довгі поцілунки вранці. Юра став подумувати про дитину.
Йому завжди хотілося дітей, але заводити ні з ким. Юля просила трохи почекати. Пожити для себе ще, адже вона була зовсім молоденька і поки не хотілося їй цього клопоту.
У Юри був поки скромний, але хороший бізнес. Йому потрібно було налагоджувати нові ділові зв’язки, тому часто припадала нагода бувати у відрядженнях. Хоча так не хотілося розлучатися з дружиною. Але нічого вдіяти не можна було. Робота є робота. Якщо сам все не проконтролюєш – понесеш збитки.
В чергове відрядження Юру дбайливо зібрала дружина. Він з ніжністю дивився, як Юля акуратно складає речі в маленький чемодан. Мала відбутися поїздка в Польщу. Юля довго не відпускала Юру в передпокої. Просила їй дзвонити або писати постійно.
В аеропорту оголосили, що через нельотну погоду рейс скасований. Юра переговорив по телефону з діловими партнерами. Переніс зустріч на пару днів і радісно попрямував додому. Попереджати не став дружину. Купив квіти, хотів зробити сюрприз.
Тихенько відкрив двері своїм ключем. В очі кинулися чужі чоловічі черевики в передпокої. Юра подумав, що напевно брат прийшов в гості. Пройшов на кухню. Але там нікого не було. Голоси долинали з кімнати.
Відчинив двері ривком. У подружньому ліжку побачив свою дружину і її брата. Розлютившись, Юра схопив цього брата і викинув геть із квартири.
Слідом викинув його речі. Юля квапливо одягалася, запобігливо ловлячи погляд Юри. Він зажадав негайних пояснень.
Юля зізналася, що брат їй – зовсім не брат, а цивільний чоловік. У Тернополі у них залишилася дочка, яку взяла до себе бабуся на час. До Львова приїхали в пошуках заробітку.
І не гребували ніякими його видами. Навіть вирішили Юру розкрутити на гроші ось таким способом. А він і повівся.
Розповідаючи все це, Юля навіть посміхалася. Здавалася зовсім чужою і не знайомою. Незабаром зібрала свої нечисленні речі і попросила викликати їй таксі. Юра, діючи як уві сні, підкорився. Вона відправилася слідом за “”братом”. Квартира знову спорожніла. Разом з його серцем.
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
