Богдан був щасливий, його план ось-ось здійсниться, і він все-таки зможе привітати свою улюблену матусю з ювілеєм. Вони з Лілею швидко знайшли квартиру. Двері були не зачинені, тому вони з легкістю зайшли в середину. Від побаченого у Богдана стислося серце, але він вперто вірив, що все скоро зміниться. Мама після “веселої” гулянки просто спала на не застеленому дивані. Він, тримаючи в руці коробочку з подарунком, розбудив її.
***
Богдан втік з інтернату, щоб привітати свою маму зі 40-ка річчям. Від побаченого у хлопчика все стислося всередині і йому стало дуже гірко. Так хотілося просто обійняти найріднішу у світі людину.
Богдан ось уже цілий тиждень веде себе дивно. Постійно мовчить і літає десь у хмарах. Але в інтернаті не прийнято лізти комусь в душу.
Ліля була ображена, адже Богдан її кращий друг і нічого їй не розповідає. А дівчинка тільки спостерігає.
А вчора він і зовсім в дворі розмовляв зі старшими хлопцями, з якими ніколи не спілкувався. Хоч би не вляпався в щось погане. А може він хоче втекти?
Пізніше дівчинка побачила, як її друг тим же хлопцям віддає свій такий довгоочікуваний мобільний телефон. Навіщо? Погані думки не покидали дівчинку.
Богдан знав, що непомітно піти з інтернату можна саме в цей час. Батьківський день. День, коли до вихованців приїжджають родичі, але вкрай рідко, адже не просто так вони дітей тут залишили.
Так, саме сьогодні він це зробить. Він готувався. Ліля стала його в чомусь підозрювати, але він не хотів її вплутувати. Не хотів для неї неприємностей.
Після сніданку почнуть з’їжджатися батьки, бабусі і дідусі та можна непомітно втекти. До вечора ніхто і не помітить, що його немає.
Богдан пробрався тихенько до дірки в паркані і через місто побрів на автобусну зупинку. Там, чекаючи автобус, задумався, котра година? І засунув руку в кишеню. Але там уже не було його красивого телефону, а лише той самий згорток. На мить він був засмучений.
Але дуже швидко прийшов у себе і зрозумів що потрібно поспішати.
Але тут посеред вулиці він побачив свою подругу Лілю. Вона стала докоряти йому в тому, що він навіть не попрощався з нею, а вирішив втекти. Вона бачила його з тими хлопцями і бачила, що він продав телефон. Що їй залишалося думати?
Богдан зрозумів, що зробив дурість. Потрібно було все розповісти Лілі. Він зізнався їй, що телефон не продав, а виміняв на подарунок для мами. У неї сьогодні день народження – 40 років і він їде до неї, щоб подарувати їй ці сережки в коробці.
Ліля була ошелешена. Дівчинці сподобалися сережки і вона напросилася разом з ним в місто. Бодя не заперечував і вони сіли в автобус.
Уже в місті вони швидко знайшли потрібну квартиру і подзвонили в двері. Ніхто не відкрив, але і не потрібно було – двері були відчинені.
Зайшовши всередину Богдан побачив якихось “веселих” мужиків і таку ж “веселу” матір, що лежала на дивані. Коли вона побачила сина і його подарунок просто посміхнулася і все. А її дружки вже вирішували в який ломбард можна здати сережки.
Від побаченого у хлопчика все стислося всередині і йому стало дуже гірко. Мама його ледве одягла подаровані сережки і пообіцяла синові, що незабаром забере його. А він просто обійняв її, адже скучив.
Пізніше мама Богдана запропонувала дітям випити і тоді Ліля взяла його за руку і потягла за собою.
Вони мовчки пішли на зупинку, купили бубликів по дорозі і сіли в автобус. Вже на півдорозі Богдан став переконувати подругу, що його мама насправді хороша, просто так “з’їхала” після відходу батька. Він виросте і стане їй допомагати, він змінить її життя. Він влаштується на роботу, він збудує хороми для себе і мами і все у них буде добре.
Його подруга Ліля слухала його і мовчала, не хотілося їй переривати фантазій маленького хлопчика, який так вірив, в те що говорить.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
