Богдані зовсім не хотілося їхати у це відрядження. Вона ще толком від свят не відійшла, а тут поїздка на цілий тиждень. Благо, шеф їхав разом із нею, і жінка раділа, що не доведеться самостійно відстоювати честь фірми.
Богдана наготувала борщу, заповнила морозилку пельменями та котлетами, напекла пирогів та погладила половину сорочок Сергія.
– Не тужи, любий! Я скоро повернусь! Вже на вихідних проведемо час удома разом! – потріпала вона по щоці чоловіка. Той засмутився і швидко вибіг у спальню.
– Який він у мене лагідний! – подумала Богдана, – Не встигла я з квартири вийти, а вже нудьгує.
Але, як виявилося, Сергій чудово знав, чим йому зайнятися у найближчі кілька днів без дружини! Але про це пізніше…
Через добу шеф несподівано влетів у готельний номер до Богдани і зажадав, щоб вона терміново збиралася. Як виявилося, у начальника дочка почала народжувати, а він хотів побачити онука одним із перших. Богдана за п’ять хвилин склала свою валізу – треба, так треба.
– Богданко, завтра у тебе вихідний! Відпочинь з родиною. Ми і так за день багато чого встигли! – ще більше порадував її шеф.
Доїхали вони до рідного міста буквально за години чотири. Богдана зайшла до супермаркету, купила різних смаколиків, шампанського та букет троянд по знижці. Їй захотілося зробити чоловіку сюрприз.
– Скажу, що подарували за успіхи на роботі! – вирішила хитра жінка. Підходячи до парадного, вона помітила, що в їхніх вікнах горить світло. Значить, Сергій уже вдома! Богдана дістала ключі і почала відчиняти двері. Раптом хтось із внутрішньої сторони квартири швидко повернув ключ у замку та затримав двері, не даючи їх відчинити.
– Хто там? – пролунав переляканий голос чоловіка.
– Це я! Відкривай! – грайливо сказала жінка.
– Я не можу! Іди! – дивним голосом заволав Сергій.
– Та що там у тебе відбувається?! – здивувалася жінка. Через півгодини дзвінків на телефон до чоловіка і методичного постукування у двері, вона викликала домову службу. Приїхали її працівники дуже оперативно.
– Ось заклинило двері, не можу відчинити. Чоловік із того боку. Раніше подавав ознаки життя, а зараз навіть на телефон не реагує… Може, щось трапилося… – розповідала жінка хлопцям, які розкривали замок дверей.
Як виявилось, Сергію не стало погано і двері не заклинили просто так. Та й грабіжники на нього не напали…
Він просто сидів у спальні і тремтів у компанії пишної брюнетки. А двері були підперті шафою та комодом для надійності.
– Ах ти, кіт березневий! – репетувала Богдана, рясно посипаючи свого благовірного букетом з троянд. – Та як ти міг так зі мною вчинити? Чому ця, вибач господи, в моїй нічнушці? Що це за цирк із дверима?
– Богданко, не кип’ятись. Це моя колега, ми разом проект готували! – не переконливо почав чоловік. Тим часом простигосподи швиденько схопила свої речі і вибігла зі злощасної квартири від гріха подалі.
– Я, як дівчинка, припхалася до тебе з усією душею, а ти… — і з останніми словами Богдана, забувши, що в сумці у неї важка пляшка шампанського, обдарувала нею свого чоловіка по спині.
Чоловік просто відключився і хлопцям із будинкової служби довелося вести його до лікарні…
Вони ще довго сміялися, згадуючи таку комічну подію.
Богдані ж у наступні кілька місяців було не просто, але зараз вже все добре, жінка оговталася після розлучення і зажила новим захопливим життям, у якому є місце її інтересам і немає – Сергію. Богдана впевнена: все найкраще у неї попереду.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
