Богдана, відкривши двері ногою, повільно вилазила з гіпермаркету. Жінка була обвішана всякими пакетами з ніг до голови. Картину доповнювала величезна упаковка туалетного паперу під пахвою.
В голові метушилися дві думки. Одна про те, навіщо ж потрібно було купувати це саме тут і саме все відразу, адже є ж магазин біля будинку. А інша – що тепер покупки не кинути, і потрібно якось героїчно все ж доперти все це до будинку. Як на зло, папір раз у раз вислизав зі своєї схованки під рукою, а пакет з побутовою хімією загрозливо потріскував.
Богдана знову і знову шкодувала з продажу машини. Колись хотіла водити, потім дитину народила. Після того, як малий трохи підріс, зустріла рішучу відмову чоловіка, який вважав, що жінці не місце за кермом і обіцяв відвозити, куди потрібно.
З виконанням обіцянки все було складно, а пізніше і взагалі з’ясувалося, що на машині, подарованій батьками Богдани на весілля, коханий возить іншу жінку. Після розлученн, на утримання транспортного засобу грошей не вистачало. Вирішено було продати.
Зовнішні двері магазину нарешті відчинилися (хвала сучасному сервісу – автоматично) і раптом, за кермом автомобіля, що припаркувався біля магазину, Богдана впізнала колишнього чоловіка з новою пасією на передньому сидінні.
Хотілося тут же згоріти дотла від сорому або провалитися крізь землю, особливо маючи на увазі всі «авоськи» і туалетний папір. Але найбільше її пригнічувало те, що вона самісінька змушена була волочити всі ці корисні для господарства здобутки.
Програвати Богдана не любила, тому діяти вирішила відважно. За машиною колишнього чоловіка прилаштувався красивий чорний джип. Не думаючи ні секунди, Богдана відкрила його задні двері, з легкістю закинула всі свої пакети на заднє сидіння, а сама чарівним метеликом стрибнула на переднє пасажирське.
Водій джипа просто мовчки сторопів від такої нахабності. Ще в більший ступор він впав, коли Богдана нахилилася до нього і швидко прошепотіла попередження «Можна, я Вас поцілую?» Часу на очікування відповіді не було, поцілунок відбувся. Богдана прошипіла: «Їдемо звідси, швидше». Їхали мовчки.
Від’їхавши трохи, джип зупинився. Його водій запитав: «Не повинен я, як порядний чоловік, тепер на вас одружуватися?».
Богдана червоніла і бліднула, потім раптом розплакалася і почала розповідати різні уривки свого життя.
Згадала і про те, що ніяк не може розрахувати сили, здійснюючи покупки. Розповіла про те, як побачила колишнього чоловіка з тією жінкою.
До кінця її розповіді водій джипа вже був готовий заступитися за неї перед усім світом. Він відвіз Богдану в дитячий садок за дочкою, а їх разом – додому.
Згодом вони стали чудовою парою. Ігор виявився неодруженим бізнесменом. А машину Богдана так досі сама і не водить. У родині очікується поповнення – у Міланки дуже скоро народиться братик.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
