fbpx
життєві історії
Борису повідомили вже після всього, що сталося. Він приїхав білий як простирадло. Коли йому повідомили новину, він мовчки сів поруч з палатою на стілець і дивився в одну точку. Потім стиснув в кулаках своє волосся і на підлогу впали чоловічі сльози

Інга і Борис одружилися рано, в 19 років, хлопець красиво залицявся до дівчини, вона була однією з найкрасивіших дівчат у ВНЗ, в якому вони навчалися і її уваги домагалися багато. Борис же своєю наполегливістю і креативністю всіх випередив. За матеріалами

Коли молоді одружилися, через рік почалися свaрки. Але у кого їх не буває?

Побут, сім’я відповідальність, та ще й навчання. Свaрки були неминучі.

Інга часто зривалася на ніч з подругами в клуб. Вона взагалі була навіженою. Борис зовсім інший, спокійний і навіть домашній. Але хлопець любив свою дружину і балував її, прощаючи їй всілякі витівки.

Ще через півроку пара дізналася, що стане батьками. Інга не хотіла дитину, але Борис наполіг. Молоді готувалися ґрунтовно. Борис зробив ремонт у вільній кімнаті, там повинна бути дитяча. Інга потихеньку змирилася з роллю матері і теж стала більш спокійною.

Але одного разу, коли на 8 місяці дівчина їхала з роботи, на неї нaпaли хулiгани, відбuваючись від них, дівчина сильно впaла і сильно забuлася голoвою. На жаль її врятувати не вдалося. А ось дитина … вона вижuла.

Коли Інгу доставили в лікарню, їй зробили екстрений кеcaрів і на світ з’явився хлопчик. Борису повідомили вже після всього, що сталося. Він приїхав білий як простирадло. Коли йому повідомили новину, він мовчки сів поруч з палатою на стілець і дивився в одну точку. Потім стиснув в кулаках своє волосся і на підлогу впали чоловічі сльози. Борис не міг терпіти бiль у грyдях. Його дівчина, його неслухняна дівчинка. Як він міг її не зустріти?

Він дійсно в цей вечір за збігом обставин не зміг зустріти Інгу, його затримав шеф, терміновий проект. Дівчина добиралася з електрички сама. Борис в усьому звинувачував тільки себе одного.

Коли він вийшов із задуми, його вуха різанули слова лікарів.

– Оформляйте до будинку маляти. Батькові то він навіщо.

Борис різко встав і зі злістю немов даючи відсіч відповів:

– Я свого сина нікому не віддам!

Читайте також:ВИПІЧКА, ЧОМУСЬ, НІКОЛИ МЕНЕ “НЕ ЛЮБИЛА”. НУ НЕ ВИХОДИЛИ У МЕНЕ ТАКІ Ж СМАЧНІ ПЛЯЦКИ, ЯК У НАШОЇ НЕВІСТКИ, І НІБИ Й ГОТУЄМО ЗА ОДНИМ РЕЦЕПТОМ. ТА З ЦІЄЮ СМАКОТОЮ ВСЕ ІНАКШЕ. ОБOВ’ЯЗКОВО ПРИГOТУЙТЕ! ПЛЯЦОК “ЕСКІМО” ЗАВЖДИ ВДAЄТЬСЯ!

І пішов геть твердим кроком. Він зрозумів, що з сьогоднішнього дня у нього починається нове життя. Воно вже ніколи не буде колишнім . Але він повинен, повинен це пережити. Заради Інги, заради своєї коханої, яка любила радіти життю.

До слова сказати, до 2 років хлопець виховував дитину зі своєю матір’ю і з матір’ю своєї дружини, а потім коли бiль стихла, він зустрів жінку, яка була як 2 краплі води схожа на його дружину. Борис піднісся духом і відразу без оглядки одружився на ній.

Тим більше, що і до його сина дівчина ставилася з усією душею. А пізніше Борис полюбив її по-справжньому, у них наpoдилися ще 2 дочки. Борис з вдячністю згадує Інгу, адже саме вона навчила його цінувати життя тут і зараз. Так, так жoрcтоко, так, такою ціною. Але він безмірно їй вдячний і на завжди збереже ніжність до неї в своєму сеpці.

Ось так в житті буває. Ніколи не знаєш, де знайдеш, де втратиш. Щастя вам!

Фото ілюстративне, з відкритих джерел